Листопадовий чин

31 жовтня 1918 р. на нараді Української Національної Ради та Центрального Військового Комітету (ЦВК) у львівському Народному домі було прийнято рішення почати збройне повстання, не чекаючи поки Польська ліквідаційна комісія перебере владу над Галичиною від австрійського намісника. Того ж дня розіслано накази до окружних військових команд, які ЦВК створював ще з 15 жовтня. Найбільш активно наполягав на силовому захопленні влади очільник ЦВК, сотник Легіону Українських Січових Стрільців Дмитро Вітовський.

В ніч на 1 листопада українські війська чисельністю близько 1400 осіб зайняли львівські ратушу, намісництво, головну пошту, вокзал, банк, летовище, найбільші австрійські банки і більшість австрійських казарм. Над ратушею і намісництвом підняли синьо–жовтий прапор. А надвечір на мурах Львова з’явилося звернення до населення — відозва Української Національної Ради про створення Української держави із закликом брати владу на місцях та готуватись до скликання Установчих зборів. Ця подія отримала назву Листопадовий чин.

Австро-Угорські солдати, з якими попередньо провели агітаційну роботу, поставились до повстання нейтрально. А от поляки вже ввечері того ж дня вчинили збройний спротив. Так почалася Українсько-Польська війна 1918-1919 рр., що привела до злуки УНР і ЗУНР і зрештою анексії Східної Галичини Польщею.

Видання з фонду НІБУ:

Макарчук, Степан Арсентійович. Українська республіка: нариси про ЗУНР / С. А. Макарчук. – Львів : Світ, 1997. – 192 с. : іл., карти.

Литвин, Микола Романович. Проект “Україна”. Галичина в Українській революції 1917–1921 рр. / М. Р. Литвин. – Харків : Фоліо, 2015. – 380 с.

Литвин, Микола Романович. Історія ЗУНР / М. Р. Литвин, К. Є. Науменко ; Національна академія наук України, Інститут українознавства. – Львів : ОЛІР, 1995. – 361 с. : іл.