Холодна війна

16 квітня 1947 р. під час своєї промови у сенаті Південної Кароліни американський політик і фінансист Бернард Барух вперше в американській історії вжив термін “Холодна війна”, щоб описати відносини між США та СРСР.

Протистояння між супердержавами XX століття почалося після Дугої свіової війни. Хисткий альянс воєнного часу між США і Великобританією з одного боку і СРСР з іншого почав розпадатися одразу після капітуляції нацистської Німеччини. До 1948 р. совєти встановили в усіх контрольованих ними країнах маріонеткові режими. Захід боявся домінування СРСР у Східній Європі і можливості приходу лівих до влади в Європі Західній. А радянське керівництво мало цілком серйозний намір поширити комунізм по всьому світу. Холодна війна набрала повних обертів після запровадження фінансової допомоги країнам Західної Європи від США згідно з Планом Маршала, що радянська історіографія назвала “доларовим імперіалізмом”. 

Далі була фаза активної протидії Заходу і СРСР 1948-1953 рр. Совєти зробили невдалу спробу блокади Західного Берліну у 1948 р., США і Європейські союзники сформували НАТО у 1949 р., з ціллю протидіяти радянському впливу в Європі. В тому ж році СРСР випробував свою першу атомну бомбу. В тому ж році комуністи прийшли до влади у континентальному Китаї. А в 1950 р. комуністичний режим Північної Кореї, за підтримки Радянського союзу вторгся до Південної Кореї, яку підтримували США, почавши Корейську війну, що тривала до 1953 р.

Зі смертю Сталіна у 1953 р. напруга дещо спала, але протистояння продовжилося. У 1955 р.було сформовано Організацію Варшавського Договору – військове об’єднання країн Радянського блоку. В тому ж році Західна Німеччина приєдналася до НАТО. Новий етап глобальної напруженості розпочався у 1958 р. коли обидві сторони вдалися до розробки інтерконтинентальних балістичних ракет. У 1962 р. СРСР почав таємно розміщувати свої ракети на Кубі, що загрожувало атомним ударом США. Так почалася вкрай серйозна криза, яка поставила світ на межу ядерної катастрофи, але закінчилася виведенням радянських ракет з “острова свободи”.

Наступні 25 років СРСР займався нарощуванням загальновійськових і стратегічних потужностей і США доводилося робити те ж саме. Ця гонка озброєнь, поєднана з фінансуванням лояльних режимів по всьому світу і низькими цінами на нафту, виснажила неефективну радянську економіку. В кінці 1980-х рр. населення СРСР вже не мало віри у комуністичні ідеї і бажання продовжувати боротьбу. Прорадянські режими Східної Європи падали один за одним, а в 1991 р. формально припинив існування СРСР. Так Радянський Союз програв Холодну війну.

Видання з фонду НІБУ:

Бадах, Юрій Гордійович. “Холодна війна” та її виміри (1946-1991 рр.): монографія / Ю. Г. Бадах ; Міністерство освіти і науки України, Київський національний торговельно-економічний університет. – Київ, 2009. – 456 с.

Покляцька, Валерія Валеріївна. Еволюція «образу ворога» в американсько-радянських відносинах у 1979–1991 рр.: автореферат дис. … канд. іст. наук : 07.00.02 / В. В. Покляцька ; Київський університет імені Бориса Грінченка. – Київ, 2017. – 20 с.

Стайл, Бенн. План Маршалла. Світанок Холодної війни: пер. з англ. / Б. Стайл ; пер. А. Павлишин ; Національний університет “Києво-Могилянська академія”, Центр європейських гуманітарних досліджень, Центр досліджень історії та культури Східноєвропейського єврейства. – Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2024. – 607 с.