Вперше використано вакцину для профілактики туберкульозу

18 липня 1921 р. вакцину БЦЖ (Бацила Кальметта-Герена) було вперше введено людині – новонародженому немовляті, мати якого померла від туберкульозу через кілька годин після пологів.

Туберкульоз – небезпечне інфекційне захворювання, що спричиняється бацилою Mycobacterium tuberculosis (паличка Коха). Ця хвороба була відома ще лікарям стародавнього світу, але по справжньому вирувати почала після урбанізації. Протягом XVIII-XIX століть розповсюдження туберкульозу досягло епідемічних масштабів і було основною причиною смертності для людей всіх вікових груп в Європі та США. Лише в XX столітті смертність від цієї хвороби пішла на спад завдяки появі вакцини, запровадженню гігієни, покращенню харчування і житлових умов.

БЦЖ – єдина наявна вакцина від туберкульозу, що була розроблена французькими вченими Альбертом Кальметтом і Камілем Гереном. Вона не дає 100 відсоткового захисту від інфекціонування, але захищає від важкої форми хвороби, що особливо актуально для немовлят та дітей, адже їх імунна система слабка і туберкульоз для них особливо небезпечний.

Історія цієї хвороби в Україні мало чим відрізняється від загальноєвропейської: вчорашні селяни масово переїжджали до міст щоб працювати на фабриках, їм доводилося жити в жалюгідних умовах тісноти, антисанітарії та вологості, що сприяло інфікуванню. А виснажлива праця і погане харчування послаблювали імунітет.
Проте не оминала страшна хвороба й більш привілейовані прошарки населення – від туберкульозу померли й такі представники творчої еліти як Леся Українка, Степан Руданський, Євген Плужник, В’ячеслав Липинський та багато інших.

Вірш Лесі Українки «Contra spem spero!» (Без надії сподіваюсь) саме про її боротьбу з туберкульозом, який увірвався в її долю коли вона була ще дитиною. 

Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепер золота весна!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть, думи сумні!

Видання з фонду НІБУ:

Кармазіна, Марія Степанівна. Леся Українка / М. С. Кармазіна. – Київ : Альтернативи, 2003. – 415 с. : іл. – (Особистість і доба).

Верхратський, Сергій Авраамович. Історія медицини / С. А. Верхратський. – Київ : Здоров’я, 2011. – 352 с. : іл.