Відкриття пастерізації

20 квітня 1862 р. було відкрито пастеризацію – процес термічної обробки харчових продуктів, що знищує патогенні мікроорганізми, зберігаючи при цьому харчову і смакову цінність. Технологію названо на честь її розробника – видатного французького хіміка і мікробіолога Луї Пастера.

Сучасній людині може бути навіть не просто це уявити, але в середині XIX століття значна кількість людей, в тому числі європейців, щороку помирала від харчових отруєнь та хвороб, що спричинялися бактеріями в їжі. Наприклад, через звичайне коров’яче молоко передавалися такі страшні хвороби як туберкульоз, черевний тиф, скарлатина, дифтерія та холера. Особливо високою була дитяча смертність. 

Людство століттями шукало способи зберегти продукти, але відсутність розуміння мікробної природи псування робила цей процес малопередбачуваним і часто небезпечним. Традиційними методами були засолення та цукрування, сушіння та в’ялення, ферментація, копчення. Луї Пастер першим зрозумів що псування їжі викликають саме бактерії. Методи пастеризації та стерилізації серйозно вплинули на економіку і військову справу всього людства. Завдяки термічній обробці продукти стало можливим доставляти на значні відстані, а армії забезпечені консервами пересувалися швидше і не так сильно страждали від епідемій. Цікаво, що термічно оброблені консерви були винайдені ще до відкриття Пастера. Французький кондитер Ніколя Аппер ще в 1809 р. зрозумів що тривале нагрівання герметичної ємності з їжею дозволяє зберегти цю їжу роками, хоча не знав як це працює.

Технологію Аппера використовували на флоті і в армії Наполеона Бонапарта. Цілком можливо що французькі офіцери були першими хто їв консерви на українських землях. Під час Кримської війни (1853-1856) консерви в жерстяних банках вже стали масовим явищем у французьких і британських військах, що надало їм значну перевагу над російською армією яка покладалася на сухарі, квашену капусту і гнала з собою живу худобу. Знання про мікроорганізми також спричинило революцію й в медицині – стерилізація хірургічних інструментів і інші методи санітарії врятували мільйони життів. Ці відкриття значно піднесли авторитет науки в суспільстві, в тому числі українському.

Видання з фонду НІБУ:

Ададуров, Вадим “Наполеоніда” на Сході Європи: уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття / В. Ададуров. – Львів : Вид-во Українського Католицького Університету, 2007. – 560 с.

Олійників, Олег Семенович. Українці у кримській війні / О. С. Олійників. – Одеса : Маяк, 2004. – 176 с. : іл. 
Кримська Ілліада: Східна війна 1853–1856 рр. очима сучасників. Події, судження, долі / Л. О. Орехова. – Сімферополь : Таврія, 2004. – 448 с.

Волковинський, Валерій Миколайович (1948 р. н.). Україна у Кримській війні 1853-1856 рр. (до 150-річчя Східної війни) / В. М. Волковинський, О. П. Реєнт ; Національна академія наук України, Інститут історії України. – Київ, 2006. – 209 с.