1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Чарльз Дарвін опублікував свою працю «Походження видів»

Цього дня 1859 року Чарльз Дарвін опублікував одну з найзнаменитіших творів в історії науки й основоположним у сфері еволюційного вчення — «Походження видів шляхом природного відбору, або Збереження порід у боротьбі за життя».
Ця праця змінила світогляд людства, запропонувавши раціональне пояснення того, як виникло різноманіття живої природи без втручання надприродних сил.
Варто згадати, що наукова праця стала миттєвим комерційним хітом. Перший тираж книги становив 1250 примірників і був повністю розкуплений книготорговцями в перший же день продажу. Це було нечувано для складної наукової літератури. Книга викликала такий ажіотаж, що її обговорювали не лише в університетах, а й у вітальнях поважних родин та на сторінках газет.
Однак шлях до публікації був довгим. Основні ідеї теорії еволюції Дарвін сформулював ще під час своєї знаменитої навколосвітньої подорожі на кораблі «Бігль» (1831–1836), коли він спостерігав за в’юрками та черепахами на Галапагоських островах.
Однак він не наважувався публікувати свої висновки понад 20 років, бо розумів, який шквал критики (особливо з боку церкви) це викличе. Дарвін збирав докази, проводив експерименти з голубами та рослинами й відточував кожен аргумент до досконалості.
Прискорити вихід книги змусив лист від іншого натураліста — Альфреда Рассела Воллоса, який надіслав Дарвіну статтю з майже ідентичними ідеями. Щоб не втратити першість, Дарвін терміново підготував рукопис до друку.
Головна ідея його праці полягала в тому, що по-перше, всі живі організми мінливі (діти не є точними копіями батьків); по-друге, ресурсів для життя не вистачає на всіх, тому виникає боротьба за існування; по-третє, виживають і дають потомство ті, хто має корисні для даних умов відхилення (довша шия, гостріший зір, захисне забарвлення).
Цей процес Дарвін назвав природним добором. Саме він є рушійною силою еволюції, яка за мільйони років перетворює прості форми життя на складні організми.
Цікаво, що остаточно «дописав» теорію Дарвіна виходець з України. Дарвін не знав про існування генів, і це було слабким місцем його вчення. Лише у ХХ столітті Феодосій Добржанський, уродженець Немирова та випускник Київського університету, поєднав дарвінізм із генетикою. Він став одним із творців сучасної Синтетичної теорії еволюції, якою світ користується й досі.
Видання з фонду НІБУ:
Вагін, Юрій Вікторович. Еволюція дарвінізму. Процес, що визначає сутність сучасної біології : [монографія] / Ю. В. Вагін ; Національна академія наук України, Інститут молекулярної біології і генетики. – Київ : Наукова думка, 2024. – 202, [1] с. : фот. – (Проєкт “Наукова книга”).
Дарвін, Чарлз. Походження видів : [дослідження, статті та інші матеріали] : пер. з рос. / Ч. Дарвін. – Київ ; Харків : Держ. вид. с.-г. літ-ри УРСР, 1949. – 443 с. : іл., портр.
Турбін, Н. В. Чарльз Дарвін і його вчення / Н. В. Турбін. – Львів : Вільна Україна, 1946. – 28 с.