Українського дисидента Петра Григоренка позбавлено звання генерал-майора

Петро Григоренко народився 16 жовтня 1907 р. у селі Борисівці Приморського району Запорізької області в селянській родині. Він рано втратив матір, змалку займався фізичною працею. Освіту майбутній дисидент здобув на робітфаку, військово-інженерному факультеті Харківського технологічного інституту. Згодом закінчив Військово-інженерну академію в Ленінграді.

Під час Другої Світової війни, у 1941–1945 рр. командував радянською стрілецькою дивізією. Двічі поранений. У 1945–1961 рр. — викладач, начальник кафедри кібернетики Військової академії імені М. В. Фрунзе (Москва).

Боротьба Григоренка з радянською тоталітарною системою почалась з його виступу проти кар’єризму й хабарництва на районній партконференції, за що генерала звільнили з роботи і вислали служити до Усурійська. Він виготовляв саморобні листівки, де розповідав про розстріли робітників у Новочеркаську, Теміртау, Тбілісі, виступав з доповідями про причини поразок Червоної армії 1941 р., протестував проти вторгнення до Чехословаччини, виступав на захист кримських татар.

У травні 1976 року став членом-засновником Московської Гельсінської групи. У серпні 1976 року приїздив у Київ до М. Д. Руденка, був ініціатором і брав участь у створенні 9 листопада 1976 року в Києві Української Гельсінської групи.

Декілька разів він був ув’язнений, перебував на примусовому “лікуванні” в психіатричних лікарнях. Щоб вижити, Петро Григорович, будучи кандидатом наук, був змушений працювати вантажником в овочевому магазині.  

Постановою Ради Міністрів СРСР від 29 серпня 1964 року Петро Григорович Григоренко був позбавлений звань, нагород та пенсії.

У 1977 р. генерал Григоренко поїхав до США на лікування, де одержав повідомлення про позбавлення громадянства СРСР. Продовжував брати участь у правозахисній діяльності, був закордонним представником УГГ, став членом української громади у США.

Помер 21 лютого 1987 р., похований на українському цвинтарі св. Андрія в Бавнд-Бруку під Нью-Йорком.  

Видання з фонду НІБУ:

Генерал Петро Григоренко: спогади, статті, матеріали / упоряд. О. Обертас. – Київ : Смолоскип, 2008. – 826 с. 

Петро Григоренко. Приховування історичної правди. Наші будні. До питання державної незалежності і взаємин між народами СРСР / ред. Л. Івшина. – Київ : Українська прес-група, 2012. – 112 с. – (Бронебійна публіцистика)