Народився Іван Нечуй-Левицький

Цього дня 1838 року народився визначний український письменник, автор «Миколи Джері» і «Кайдашевої сім’ї» — Іван Нечуй-Левицький.

Його внесок у літературу неможливо переоцінити, адже саме він заклав основи соціально-побутової прози, коли вирішив показати українське село таким, яким воно є насправді — з його гумором, конфліктами, мовою та колоритом.

Іван Нечуй-Левицький походив із родини священика, але обрав шлях викладача та письменника. Він мав блискучу освіту, знав кілька мов, проте все життя залишався вірним українській ідеї. Його творчість охоплює понад 50 років, протягом яких він написав десятки повістей, оповідань, п’єс та нарисів.

Звісно, найвідомішим твором письменника, одним із найулюбленіших у шкільній програмі є «Кайдашева сім’я», видана 1879 року. Цей текст став справжньою енциклопедією українського життя. Історія про сварки через грушу, розбиті горщики та вічні конфлікти свекрухи й невістки написана з таким гумором і точністю, що залишається актуальною й досі. (Чого вартий лише сучасний серіал «Кайдаші»). Ця повість, окрім гумору, слугує полем для глибокого дослідження людських характерів та соціальних умов, що їх формують.

Інший знаковий твір Нечуя-Левицького — «Микола Джеря» (1878). Події в ньому обертаються навколо драматичної долі кріпака, який тікає від панщини в пошуках волі. Це історія про боротьбу за гідність, поневіряння на чужині та незламність духу. Повість вражає реалізмом та глибоким психологізмом.

Не слід оминати й інші його твори: «Хмари», «Дві московки», «Старосвітські батюшки та матушки», історичні романи «Князь Єремія Вишневецький»).

Завдяки здобуткам Івана Нечуя-Левицького в українській літературі можна зробити логічний висновок, що він був палким захисником української мови. Він виступав проти русифікації та полонізації й відстоював чистоту народної мови. Разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Пулюєм Іван Нечуй-Левицький працював над першим повним перекладом Біблії українською мовою, що стало епохальною подією для нашої культури.

Також варто згадати, що Іван Нечуй-Левицький був людиною з унікальними звичками, про які ходили легенди. Він жив за суворим розкладом: обідав, гуляв і лягав спати в один і той самий час. Кажуть, він міг покинути святкове застілля, якщо наставав час його сну. Окрім цього, Іван Нечуй-Левицький мав специфічні погляди на правопис (не визнавав літери “і” та апострофа) і міг розірвати стосунки з видавцями, які редагували його тексти. Цікаво, що письменник ніколи не був одружений і вів досить замкнений спосіб життя, присвячуючи себе літературі.

Іван Нечуй-Левицький залишив нам у спадок не лише чудові твори, а й приклад відданості своїй справі та любові до рідного народу. Його герої досі живуть серед нас, а його слово продовжує звучати, нагадуючи про коріння та ідентичність.

Видання з фонду НІБУ:

Нечуй-Левицький, Іван Семенович. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології / І. С. Нечуй-Левицький. – Київ : Обереги, 2003. – 143 с. – (Бібліотека українського раритету).

Нечуй-Левицький, Іван Семенович Микола Джеря. Кайдашева сім’я: повісті / І. С. Нечуй-Левицький. – Х. : Аргумент Принт, 2012. – 256 с. – (Українська класична література).