Здійснено першу передачу даних між комп’ютерами

2 вересня 1969 р. у межах проекту Міністерства оборони США ARPANET було вперше здійснено передачу даних між двома комп’ютерами. ARPANET – експериментальна комп’ютерна мережа, яка була попередником Інтернету. Ціллю було створити децентралізовану мережу для передачі даних, що продовжила б свою роботу навіть після знищення частини комп’ютерів, наприклад в разі ядерного удару.

Цей принцип децентралізації ліг в основі успіху мережі Інтернет, якою ми її знаємо зараз – він забезпечив стійкість до відмов, адже немає центрального пункту управління в разі поломки якого відмовляє вся мережа. Немає можливості для введення цензури, адже жодна держава не контролює Інтернет повністю.

Ця технологія змінила наш світ без перебільшення до невпізнанності. Інтернет дав світу:

Універсальний доступ до знань: Майже будь-яка інформація, освіта та накопичений досвід людства стали доступними за кілька кліків з будь-якої точки світу.

Миттєву та глобальну комунікацію: Кордони зникли — люди спілкуються, співпрацюють і знаходять однодумців у реальному часі через месенджери, соцмережі та відеозв’язок.

Трансформацію економіки та праці: Виникли цифрові галузі, електронна комерція , віддалена робота та нові бізнес-моделі, що змінили глобальний ринок праці.

Цифровізацію послуг: Банкінг, державні послуги, замовлення товарів, транспорт і розваги перейшли в онлайн, радикально спростивши побут.

Прискорення науково-технічного прогресу: Можливість швидкого обміну даними між вченими прискорила дослідження, розробку технологій та впровадження інновацій.

Цікаво, що в Україні ще у 1980-х працювали над своєю версією глобальної мережі – В Київському інституті кібернетики планували об’єднати 50 комп’ютерних центрів по всьому СРСР, але це не було реалізовано через брак фінансування. Першим інтернет провайдером в Україні стала компанія “Технософт”, що навесні 1991 р. з групи ентузіастів міжгалузевого наукового центру технології програмування  перетворилася на офіційне підприємство. Офіційне відлічування історії українського Інтернету починається 1 грудня 1992 року, коли наша країна здобула власний національний домен «.ua». Перші вітчизняні вебресурси з’явилися протягом 1996–1997 років. Здебільшого це були офіційні сторінки державних установ та бізнесу — від стартового сайту Верховної Ради до онлайн-майданчиків «Радіо Люкс» і видання «Дзеркало тижня». З огляду на дуже повільну швидкість з’єднання на них навіть не використовували картинки. З 2000-х рр. в Україні почався так званий кабельний бум – в умовах високої конкуренції велика кількість провайдерів масово прокладала оптичний кабель безпосередньо до багатоквартирних будинків, це дозволило за доступною ціною отримати високошвидкісний зв’язок. З’явившийся у середині 2010-х доступний мобільний Інтернет стимулював вибухове зростання фінансових технологій, e-commerce та державних цифрових послуг. Цікаво, що Україна стала однією з перших країн світу, яка прирівняла електронні документи у смартфоні до паперових і створила комплексний портал державних послуг. Відіграла мережа Інтернет і важливу роль у боротьбі українців за демократію, зокрема її використовували як координаційну платформу під час Революції Гідності.     

Видання з фонду НІБУ:

Книга чи інтернет: спільники чи суперники?: Всеукраїнське соціологічне дослідження. Програма / Міністерство культури і мистецтв України, Державна бібліотека України для юнацтва ; Ред. Г. Данильчук. – Київ, 2004. – 10 с. 

 Інтернет-центри публічних бібліотек як засіб інформаційного сервісу / Міністерство культури і мистецтв України, Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка ; Укл. Н. М. Кучерява. – Х. : ХДНБ, 2004. – 21 с.

Кастельс, Мануель. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / М. Кастельс. – Київ : Ваклер, 2007. – 290 с.

Веб-сегмент публічних бібліотек України в мережі Інтернет. (Аналітичний огляд) : аналітичний огляд / уклад. Г. Д. Ковальчук. – Х. : ХДНБ, 2005. – 19 с с.