Перша у світі фотографія

19 липня 1822 р. французький учений Жозеф Нісефор Ньєпс зробив першу у світі фотографію. На жаль, той знімок не зберігся, однак уже через 4 роки на вченого чекав успіх. 

«Вид з вікна в Ле Ґра» (View from the Window at Le Gras) — знімок, що поклав початок ще одному виду мистецтва — фотографії. 

Це фото було зроблено в маєтку Ньєпса у селі Сен-Лу-де-Варенн (Saint-Loup-de-Varennes) в Бургундії, Франція.

Ньєпс назвав свій метод геліографією (поєднання грецьких слів «helios» — сонце і «grapho» — писати).

Спочатку він покрив металеву пластину речовиною, чутливою до світла (бітумом). Тоді експонував ту пластину в камері-обскурі протягом 8 годин або навіть більше. За цей час завдяки світлу бітум затвердів в освітлених місцях, а інші частини Ньєпс змив олією лаванди та білим спиртом.

У результаті зображення вийшло зернистим і нечітким, але на ньому все одно виднілися контури дахів і двору.

«Вид з вікна в Ле Ґра» — перша постійна фотографія і, хоч її створили у Франції, ця ідея швидко поширилася по всьому світу — зокрема і в Україні.

Одним із перших професійних фотографів в Україні був Олександр Іванович Афанасьєв-Чужбинський — відомий також як письменник і мандрівник. У середині ХІХ століття він експериментував із дагеротипією (одним із ранніх способів фотографування) та документував українські краєвиди й типажі. 

Сьогодні ж імена українських фотографів гучно звучать на світовій арені. Серед них: Олександр Чекменьов (фоторепортер і документаліст, відомий серіями «Паспорт» та знімками про війну й повсякдення), Сергій Мельниченко (засновник Миколаївської школи фотографії, лауреат міжнародних премій), Саша Курмаз (сучасний візуальний художник і фотограф, який працює на перетині соціального протесту та мистецтва), Анастасія Тейлор-Лінд (британсько-українська документалістка, яка знімала Революцію Гідності та війну на Донбасі для Time, National Geographic, The New York Times) і багато інших. 

Фотографія, започаткована Жозефом Ньєпсом, стала не лише технічним досягненням, а й новою мовою мистецтва. Від зернистого знімка французького вченого — до виразних, емоційно насичених робіт сучасних українських фотографів минуло майже два століття. Та головне залишилось незмінним: здатність фотографії зберігати моменти, розповідати історії та впливати на суспільство. Українські митці продовжують цю традицію, вкладаючи у свої світлини голос епохи, пам’ять про події та глибоке відчуття національної ідентичності.

Видання з фонду НІБУ: 

Бетчен, Джефрі. Вогонь бажання: зародженння фотографії : пер. з англ. / Д. Бетчен ; пер. Я. Стріха. – Київ : Родовід, 2019. – 243, [3] с. : іл. – (Теорія та історія фотографії).

Теґґ, Джон. Тягар репрезентації: есеї про множинність фотографії та історії : пер. з англ. / Д. Теґґ ; пер.: Ю. Кравчук, М. Климчук. – Київ : Родовід, 2019. – 243, [1] с. : фот. – (Теорія та історія фотографії).