Загинув Іван Брюховецький, гетьман Лівобережної України

17 червня 1668 року Загинув Іван Брюховецький, гетьман Лівобережної України 

Смерть Брюховецького — один із найбільш драматичних епізодів української історії часів Руїни. Його кар’єра виявилася стрімкою, а фінал — максимально жорстоким.

Іван Брюховецький здобув гетьманську булаву 1663 року на сумнозвісній Чорній раді в Ніжині. Тоді він зробив ставку на популізм: зіграв на соціальних конфліктах, обіцяючи простим козакам і селянам захист від заможної старшини. Здобувши владу, він різко змінив вектор і обрав курс на максимальне зближення з Московським царством. Він став першим українським гетьманом, який поїхав до Москви, одружився з боярською донькою та підписав угоду про суттєве обмеження автономії Гетьманщини. Податки зросли, а в українських містах сіли московські воєводи.

Усе змінилося 1667 року. Тоді Річ Посполита та Московія підписали Андрусівське перемир’я, яким просто розділили Україну по Дніпру. Зрозумівши всю глибину московської зради, Брюховецький підняв повстання у 1668 році. Він наказав вигнати російські гарнізони і вирішив об’єднатися з гетьманом Правобережної України Петром Дорошенком.

Війська двох гетьманів зустрілися на Полтавщині, біля містечка Опішня. Дорошенко прагнув об’єднати Україну і вимагав, щоб Брюховецький добровільно віддав булаву.

Лівобережні козаки, які чудово пам’ятали всі попередні маневри свого очільника та його поступки Москві, збунтувалися. Вони схопили Брюховецького і привели до табору Дорошенка. Там натовп його просто лінчував — забив до смерті (деякі сучасні історики порівнюють цю подію з розправою над Муаммаром Каддафі).

Попри такий фінал, за наказом Дорошенка вбитого все ж поховали з гетьманськими почестями у Гадячі — в Богоявленській церкві, яку Брюховецький свого часу сам і збудував.