Перше в історії використання танків в бою

Засоби пересування так чи інакше захищені від ворожих снарядів використовувалися людством задовго до нашої ери, зокрема єгипетські та хетські колісниці, облогові вежі та тарани. Важко точно сказати коли з’явилася ідея захистити транспорт сталевими листами. Відомо що такі проекти були у середньовічного італійського науковця і митця Леонардо да Вінчі, але по справжньому впливати на перебіг війн бронетехніка почала в XX столітті. Вже у 1902 р. у Лондоні було продемонстровано перший броньований автомобіль озброєний кулеметом – машину розробки піонера автомобільної промисловості, інженера Ф.Р. Сіммса. Французькі та Австрійські інженери швидко довели, що їх рівень новаторства не менший – два роки потому публіці було представлено французький броньовик з вежею розробки Соцієте Шаррона та Жирардо е Вуа, і австрійську броньовану машину компанії “Австро-Даймлер”. 

Швидкі бронемашини перебрали на себе роль легкої кавалерії – їх почали використовувати для розвідки, охорони штабів, патрулювання, рейдів по тилах та переслідування розбитого супротивника. На початку Першої світової війни бронемашини показали себе вкрай добре – на мощених дорогах Бельгії та Північної Франції вони розвивали високу швидкість і ефективно знищували німецьку кавалерію і піхотні колони до прибуття артилерії. Така безкарність сіяла серед ворожих військ справжню паніку. Так само корисними були бронемашини і на Близькосхідному театрі воєнних дій, за словами англійського розвідника і організатора арабського повстання проти османів, Т. Е. Лоуренса, більш відомого як Лоуренс Аравійський, броньовики були для нього ціннішими за золото.

Все змінилось після переходу Першої світової у позиційно окопну війну – суцільні лінії траншей, колючий дріт, вирви від снарядів та багнюка повністю знерухомили колісну техніку. Рішенням став перехід від автомобільного шасі до гусеничного рушія, який до війни вже використовувався в цивільних сільськогосподарських тракторах. Так, у вересні 1915 р. Британія випустила перший у світі танк, а 15 вересня танки було вперше використано в бойових діях, зокрема під час битви на Соммі. Для боротьби з кулеметними гніздами, ворожою бронетехнікою та артилерією танки в перші ж роки, крім кулеметів, оснастили гарматами. Нові машини стали важливим інструментом для прориву ворожої оборони і допомогли вивести війну з позиційного тупика.

Ефективна співпраця танків, мотопіхоти, авіації та інших родів військ дозволила Третьому рейху втілити в життя доктрину “Бліцкригу” і за лічені дні з мінімальними втратами захоплювати цілі європейські країни. Німці перші перейшли від традиційного використання танків як підтримки піхоти до формування окремих танкових з’єднань, що проривали оборону супротивника і, не витрачаючи часу, рухалися вглиб ворожої території, знищували ворожу логістику, захоплювали штаби та сіяли паніку.  

Україна стала одним із головних центрів танкобудування СРСР. У Харкові створили легендарний Т-34, а пізніше — Харківське конструкторське бюро з машинобудування (ХКБМ) та завод ім. Малишева стали колискою радянського дизельного та бронетанкового будівництва

Після Другої світової танки залишалися важливим засобом ведення війни, але їх роль зменшилась, зокрема через вдосконалення ручних протитанкових гранатометів. У XXI столітті Збройні Сили України перегорнули сторінку військової історії почавши масово застосовувати відносно дешеві безпілотні літальні апарати, тому роль танків знову змінилась і вони використовуються в якості мобільної артилерії та для поодиноких випадів. Вважати, що танки зовсім застаріли і тепер непотрібні, було б помилкою.

Видання з фонду НІБУ:

Брук, Генрі. Танки / Г. Брук. – Київ : КМ-БУКС, 2019. – 79 с. : іл. – Експерт з танків: Девід Уіллі, куратор музею танків у Бовінгтоні. 

Сергійчук, Володимир. Танковий король з України / В. Сергійчук. – Вишгород : Сергійчук М. І., 2026. – 225 с. : фот.