Народилася Євгенія Ярошинська, письменниця, етнограф, педагогиня

18 жовтня 1868 р. в селі Чуньків на Буковині народилася Євгенія Ярошинська. Вона зростала в середовищі, де тодішнє освічене товариство спілкувалося переважно німецькою мовою і нерідко цуралося всього українського, проте не Євгенія. Вона уже з чотирнадцяти років почала записувати українські народні пісні, а  згодом зібрала понад чотири сотні унікальних буковинських текстів. Через відсутність можливості видати таку працю на рідній Буковині, рукопис довелося надіслати на розгляд до Петербурга. Там Російське географічне товариство високо оцінило етнографічну цінність збірки й присудило Євгенії срібну медаль та премію.

Щоправда, попри високу відзнаку, книгу тоді залишили в архівах. Збірка «Пісні буковинсько-руського народу» побачила світ лише у 1972 році у Львові. Сама ж Євгенія, яка свої перші твори писала німецькою для віденських журналів, свідомо перейшла на українську мову.

Ярошинська фокусувалася також на освіті та відстоювала право жінок на навчання. Щоб дати їм реальний інструмент для заробітку, Євгенія поїхала до Сілезії, де успішно закінчила школу ткацтва. Коли повернулась, то на канікулах навчала цього ремесла сільських дівчат і жінок. Завдяки цьому вони отримували професію, могли заробляти власні гроші та ставати фінансово незалежними.

Життя Євгенії Ярошинської обірвалося дуже рано — вона померла у 36 років від перитоніту після операції. Однак за цей короткий час Євгенія встигла зробити для української культури та розвитку жіноцтва неймовірно багато: зберегла величезний пласт буковинського фольклору, збагатила українську літературу власними творами, стала дописувачкою перших жіночих видань, зокрема альманаху «Наша доля», та разом із Наталією Кобринською й Ольгою Кобилянською заклала основи феміністичного руху на Буковині.