Почалася Перша світова війна

Перша світова війна стала одним із найкривавіших та наймасштабніших конфліктів у історії людства, докорінно змінивши політичну карту світу та долі мільйонів людей. Цей глобальний збройний вибух спалахнув улітку 1914 р., та тривав понад чотири виснажливі роки. Причини катастрофи визрівали десятиліттями: провідні європейські держави змагалися за колонії, сфери впливу, ринки збуту та ресурси, утворюючи ворогуючі військові блоки. Безпосереднім приводом до вибуху стало вбивство 28 червня 1914 р. у Сараєво австрійського престолонаслідника Франца Фердинанда сербським націоналістом Гаврило Принципом. 28 липня того ж року Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. Ланцюгова реакція ультиматумів і мобілізацій за лічені тижні втягнула у збройне протистояння ключові держави континенту.

План швидкого блискавичного розгрому противників провалився майже одразу. Війна швидко переросла у позиційне й виснажливе протистояння, де фронти застигли у нескінченних системах окопів, захищених колючим дротом і кулеметними гніздами. Саме у цей період людство вперше масово застосувало нищівні технологічні нововведення: хімічну зброю, важку артилерію, танки, бойову авіацію та підводні човни. Військові операції на Західному та Східному фронтах вимагали мільйонних людських жертв задля просування лише на кілька кілометрів. Країни-учасниці мобілізували всі внутрішні ресурси, що призвело до глибокої економічної руйнації, голоду та соціального вибуху всередині самих імперій. 

Глобальні наслідки конфлікту виявилися колосальними. Війна призвела до падіння чотирьох потужних імперій: Російської, Німецької, Австро-Угорської та Османської. На їхніх руїнах виникла нова система міжнародного порядку, закріплена Версальським договором 28 червня 1919 р., що офіційно завершив війну. Постала низка нових незалежних держав у Центральній та Східній Європі. Загальна кількість загиблих військових і цивільних перевищила двадцять мільйонів осіб, а економіка більшості європейських країн опинилася у глибокій кризі.

Для України та українського народу Перша світова війна стала важкою національною трагедією. Не маючи власної держави, українці опинилися роздвоєними між двома ворогуючими таборами: Австро-Угорщиною та Російською імперією. Близько трьох з половиною мільйонів українців воювали у складі царської армії, і майже двісті п’ятдесят тисяч — у лавах австро-угорського війська. Це призвело до братовбивчого протистояння, коли українці змушені були стріляти один в одного заради чужих імперських інтересів. Українські землі, особливо Галичина та Буковина, перетворилися на арену жорстоких боїв, зазнавши значних руйнувань і депортацій з боку окупаційних режимів.

Водночас війна створила унікальне історичне вікно можливостей. На тлі розпаду Російської імперії у 1917 р. розпочалася Українська революція, яка привела до проголошення Української Народної Республіки. Згодом, у 1918 р., після краху Австро-Угорщини постала Західноукраїнська Народна Республіка, а в січні 1919 р. відбулося історичне об’єднання двох частин України. Незважаючи на те, що здобути тривалу незалежність у той період не вдалося через зовнішню агресію та складну міжнародну обстановку, саме Перша світова війна пробудила масову національну свідомість українців і заклала міцний фундамент для сучасної української державності.

Видання з фонду НІБУ:

Реєнт, Олександр Петрович. Перша світова війна і Україна / О. П. Реєнт, О. В. Сердюк ; Національна академія наук України, Інститут історії України. – Київ : Генеза, 2004. – 480 с. : табл.

Кураєв, Олексій Олексійович. Український фактор у політиці Німеччини та Австро-Угорщини періоду Першої світової війни: 07.00.02 – всесвітня історія.

Срібняк, Ігор Володимирович. Союз визволення України в 1914-1917 рр.: до історії культурно-просвітницької діяльності серед полонених вояків-українців у Австро-Угорщині / І. В. Срібняк, В. М. Васильчук ; Київський державний лінгвістичний університет. – Київ, 1998.

Великочий, Володимир Степанович. Велика Східноєвропейська революція, Перша світова війна і Галичина: (Українська історіографія суспільно-політичних процесів. Бібліографія) / В. С. Великочий ; Міністерство освіти і науки України, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківська обласна організація. – Івано-Франківськ : Кушнір Г. М., 2014. – 179 с.