День пам’яті Сергія Кокуріна

18 березня 2014 року, на 37-му році життя, виконуючи службовий обов’язок на спостережній вежі під час штурму російськими військами 13-го фотограмметричного центру Центрального управління воєнно-топографічного та навігації Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України у місті Сімферополь, героїчно загинув прапорщик Сергій Вікторович Кокурін, росіянин за національністю. Це перша військова втрата у сучасній війні за Незалежність України.

На початку 2014 р. розуміючи, що український диктатор Янукович не здатен утримати владу, російське керівництво приймає рішення з силового захоплення українських земель – починається окупація Криму. 20 лютого на Майдані Незалежності відбувалися найкривавіші події Революції Гідності – масові розстріли протестуючих силовими структурами, в той самий день до Криму десантними кораблями незаконно прибули перші російські військові без розпізнавальних знаків.

Протягом лютого-березня, попри народні протести, російські спецпризначенці за підтримки місцевих колабораціоністів заблокували українські військові частини та захопили адміністративні будівлі Криму. В той час збройний конфлікт з Російською Федерацією сприймався більшістю населення України як сценарій маловірогідний та вкрай небезпечний. За словами українських військових Криму у них “була тоді установка зброю не застосовувати”. Але це не означає що вони здалися без опору.

Військові 13-го фотограмметричного центру у Симферополі, озброєні лише підручними засобами, як от держаки від лопат, забарикадувалися всередині картографічного центру і відмовилися здавати частину окупантам. 18 березня диверсійний загін ФСБ під командуванням полковника Ігоря Гіркіна почали штурм частини. Прапорщик Сергій Кокурін, начальник складу 13-го фотограмметричного центру Головного управління оперативного забезпечення ЗС України в Сімферополі перебував в той час на спостережній вежі автопарку частини і слідкував за пересуванням росіян. Хаотичний вогонь окупантів з автоматичної зброї призвів до його загибелі. Військову частину було захоплено, а українських військових взято в полон, після чого вони проявили стійкість, відмовившись перейти на бік ворога. Цей епізод став одним із найдраматичніших прикладів мужньої, але нерівної оборони українських військових об’єктів у Криму, коли захисники діяли без прямої підтримки озброєнням.

Сьогодні Сергія Кокуріна вшановують як першу жертву війни за Незалежність України. Йому встановлено меморіальну дошку на стіні картографічного центру в Одесі, там же піднімають синьо-жовтий стяг, що його побратими вберегли після штурму.

При написанні статті використовувалися матеріали сайту https://ua.krymr.com/a/krym-kokurin-zahynuv-okupatsiya-2014/33353016.html

Видання з фонду НІБУ:

Сватко, Ярослав. За що боролись на Майдані / Я. Сватко. – Львів : Галицька Вид. Спілка, 2006. – 55 с.

Щербак, Володимир. Мій Майдан: революція гідності, листопад 2013 – лютий 2014 / В. Щербак. – Київ : ЗН УА, 2015. – 270 с. : іл.

Березовець, Тарас. Анексія: острів Крим. Хроніки “гібрідної війни”: головне дослідження захоплення півострова / Т. Березовець. – Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2015. – 392 с. : 8 вкл. л. фот.

Задорожній, Олександр Вікторович. Анексія Криму – міжнародний злочин: монографія / О. В. Задорожній ; Українська асоціація міжнародного права, Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Ін-т міжнародних відносин . – Київ : К.І.С., 2015. – 572 с. – (Бібліотека кафедри міжнародного права).