День створення УПА

Українська повстанська армія – військово-політична формація Українського визвольного руху, стратегічною метою якого було відновлення української державності. 

Важливою передумовою для створення УПА стали репресії нацистської окупаційної влади проти українських націоналістів. 30 червня 1941 р. Національні збори у Львові проголосили Акт відновлення Української Держави, створення уряду – Українського державного правління під орудою Ярослава Стецька. Акт 30 червня спирався на державотворчу традицію УНР і ЗУНР. Керівництво нацистської Німеччини вимагало відкликання Акту. Українські патріоти відмовилися, через що сотні оунівців опинилися за ґратами або в концтаборах.

Увесь 1942 рік оунівці присвятили підпільній пропагандистській боротьбі проти фашистського режиму. Згодом для захисту місцевого населення від окупаційного свавілля почали створювати збройні загони. В жовтні на спеціальній військовій конференції ОУН було ухвалено рішення про початок утворення повстанських відділів, які згодом об’єдналися під назвою Українська повстанська армія. УПА формувалась на позапартійній основі, проте члени ОУН становили до 40—50 % її особового складу. Цікаво, що крім українців, у лавах УПА перебували (переважно протягом 1943—44) представники ще 28 етносів (росіян, азербайджанців, татар, узбеків, грузинів, євреїв, вірмен, чехів та ін.). Це були колишні радянські військовополонені, дезертири з німецьких формувань, а також представники етнічних меншин.

З листівки УПА 1943 р.:

“Ми за повне визволення українського народу від московсько-більшовицького та німецького ярма, за побудову Української Самостійної Соборної Держави без панів, поміщиків і капіталістів, без більшовицьких комісарів, енкаведистів і партійних паразитів. В Українській державі влада вважатиме за найвищий свій обов’язок інтереси народу”.

Воїни УПА боролися у надскладних умовах – як проти німецьких, так і радянських окупантів. На жаль не обійшлося і без протистояння з поляками, спричиненого територіальними суперечками. Українська повстанська армія діяла до вересня 1949 р., після чого була реорганізована в збройне підпілля, що тривало до середини 1950-х. Через лави УПА пройшло понад 100 тисяч бійців. За участь у повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона осіб.

Діяльність УПА була продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 рр., підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів (ОУН) 1920–1930-х років. Боротьбу УПА методом беззбройного опору підхопив дисидентський рух 1960-х років і національно-демократичне відродження кінця 1980-х – початку 1990-х.

Використано матеріали з сайту:
https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/viyskovym/ukrayinska-povstanska-armiya

Видання з фонду НІБУ:

Літопис УПА Т. 1-35 / НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Вид-во “Літопис УПА”, Служба безпеки України, Галузевий державний архів. – Київ ; Торонто, 1995-2002.

Здіорук, Олена Іванівна Літопис УПА: Час, події, джерела / О. І. Здіорук ; Інститут історії України НАНУ. – Київ, 2000. – 141 с.

Мережа ОУН (б) і запілля УПА на території ВО “Заграва”, “Турів”, “Богун” (серпень 1942 – грудень 1943 рр.) : документи / НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ, Державний комітет архівів України ; упоряд. В. Ковальчук. – Київ ; Торонто, 2007. – 831 с. – (Літопис УПА. Нова серія).

Волинь і Полісся. Німецька окупація. Кн. 1 Початки УПА : документи й матеріяли / ред. Є Штендера . – 3-є, виправлене вид. – Торонто : Літопис УПА, 1989. – 255 с. – (Літопис УПА ; Т. 1).

Український повстанський фольклор / Національна академія наук України, Інститут народознавства ; упоряд. Г. Дем’ян. – Львів : Афіша, 2005. – 128 с.