День працівника природно-заповідної справи

Зображення з сайту: https://elevatorist.com/novosti/5631-v-ukraine-hotyat-sozdat-edinyiy-organ-kontrolya-v-v-sfere-prirodopolzovaniya-i-ohranyi-prirodyi

Прагнення оберігати природу живе в українській культурі споконвіку. Історія вітчизняної заповідної справи бере початок з сакрального заповідання часів дохристиянської Русі. Наші предки створювали «священні гаї» — недоторканні ділянки лісу, де заборонялося полювати чи рубати дерева. Згодом, у XI–XII століттях, з’являються перші законодавчі акти. “Правда Ярослава” вже містила штрафи за вилов бобрів чи незаконне полювання в княжих угіддях. Першим великим заповідним об’єктом можна вважати Біловезьку Пущу, захист якої документально закріпив князь Данило Галицький у XIII столітті.

За часів Козаччини природоохоронні традиції лише зміцнилися. Запорожці суворо контролювали вирубку лісів та вилов риби на своїх землях, а «Великий Луг» став прикладом гармонійного співіснування людини й дикої природи. Зберігся «Ордер» кошового отамана Петра Калнишевського  з інструкціями щодо збереження лісів від пожеж і вирубок та покарання порушників.

Нова епоха в заповідній справі стартувала наприкінці XIX століття. У 1889 році підприємець німецького походження Фрідріх Фальц-Фейн виділив ділянку незайманого степу на Херсонщині під заповідник а започаткував зоопарк з рідкісними тваринами та птахами – так народилася всесвітньо відома «Асканія-Нова», найстаріший степовий заповідник планети. Ні війни, ні революції, ні могутня хода соціалістичних перетворень і “перемог” над природою не змогли зламати природоохоронний дух, закладений засновником. У 1919 році заповідник був націоналізований. Його перетворювали, перейменовували, змінюючи то на центр гібридизації і акліматизації тварин, то на інститут тваринництва степових районів, але при цьому завжди залишалися заповідні об’єкти: зоопарк, дендропарк і заповідний степ.

За Російської імперії заповідники були приватною ініціативою і не існувало централізованої державної політики, фінансування або законодавства для їх створення. В радянські часи за заповідну справу взялася держава, зокрема започатковано заповідник Конча-Заспа в околицях Києва, лісостеповий заповідник імені Т. Г. Шевченка поблизу Канева, Хомутівський степ, Кам’яні Могили і Білосарайська коса в степовій зоні України.

Після здобуття Україною незалежності, закон України “Про природно-заповідний фонд України” (від 16.06. 1992 р.) визначив правові основи організації, охорони та ефективного використання природно-заповідного фонду нашої країни, відтворення його природних комплексів і об’єктів. У цьому законі подано класифікацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, визначено форми власності на них, визначено режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їхній статус і завдання, вимоги щодо охорони природних комплексів тощо.

Повномасштабне російське вторгнення завдало значної шкоди українським заповідникам. Зокрема через бойові дії та недбалість окупантів на заповідних територіях «Асканія-Нова» спалахували масштабні пожежі, які знищили тисячі гектарів унікального прастепу. Національний парк «Великий Луг» припинив існування в колишньому вигляді через підрив росіянами Каховської ГЕС. Знищено заповідник «Кам’яні Могили»  – російська армія облаштувала на його території свій військовий полігон.

Сьогодні ПЗФ України — це тисячі об’єктів (від біосферних заповідників до національних парків), що охороняють унікальне біорізноманіття. День працівника природно-заповідної справи — це нагадування, що наш обов’язок перед предками і нащадками — зберегти цю спадщину живою.

Видання з фонду НІБУ:

Чайка, Оксана Григорівна. Заповідна справа: навчальний посібник / О. Г. Чайка, В. І. Мокрий ; М-во освіти і науки України, Нац. у-т “Львівська політехніка”. – Львів : Львівська політехніка, 2017. – 144 с. : іл.

Заповідна справа в Україні: абсолютна заповідність чи європейська модель гармонії людини і природи? : збірник вибраних матеріалів / Асоц. природоохоронних територій України, Карпатське екологічне т-во, Карпатський біосферний заповідник ; ред.: М. П. Стеценко, Ф. Д. Гамор. – Львів : Тиса, 2017. – 238 с. : іл.

Заповідна справа у Степовій зоні України: праці Всеукраїнської науково-практичної конференції, Урзуф, 14-15 березня 2017 р. : (до 90-річчя від створення Надморських заповідників) Т. 1 / . – Київ, 2017. – 303 с. : іл. – (Conservation Biology in Ukraine ; Вип. 2).

Scroll to Top