Чорна рада

27 червня 1663 року на околиці Ніжина розпочалася козацька рада, що стала відома як “Чорна”.

У 1660 році гетьман Юрій Хмельницький спробував повернути Гетьманат до складу Речі Посполитої і уклав Чуднівський договір з польським королем Яном II, але лівобережні козацькі полки та Запорозька Січ не визнали його правочинність і залишилися під владою Московії.

Після цього російський цар Олексій Михайлович скликав загальну козацьку раду з метою обрання першого гетьмана Лівобережної України. Цар планував просунути лояльного до себе кандидата – Івана Брюховецького. Також на гетьманську булаву претендували Яким Сомко та Василь Золотаренко, які захищали інтереси переважно заможної козацької еліти Лівобережжя та виступали за збереження автономного статусу Гетьманату й козацьких прав і вольностей. Сомко був налаштований більш радикально і навіть відмовлявся поширювати знецінені мідні царські гроші, введення яких спричинило вибухи невдоволення по всій Російській державі.

Врешті царю вдалося зробити гетьманом свою маріонетку і стратити Сомка з Золотаренком, звинувативши їх у зв’язках з Польщею. Брюховецький, використовуючи популістські прийоми, а саме обіцянки обмежити повновладдя козацької старшини, зміг привернути на свій бік рядове козацтво, міщан і селян, а особливо декласовані елементи – тобто різних голодранців. Обрання гетьмана супроводжувалося бійками і вбивствами, в яких брали участь російські війська.  

Видання з фонду НІБУ:

Куліш, Пантелеймон Олександрович Чорна Рада : хроніка 1663 року / П. О. Куліш. – Санкт-Петербург : Тип. А. Якобсона, 1857. – 428 с.

Сорока, Юрій Володимирович Чорна Рада / Ю. В. Сорока. – Київ : Інтер Проект, 2012. – 120 с.