1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Перше в СРСР офіційне повідомлення про аварію на ЧАЕС

26 квітня 1986 р. сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства – вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції. Те, що відбувалось далі, добре ілюструє ставлення радянської влади до громадян.
Перше в СРСР офіційне повідомлення про аварію було зроблено аж 28 квітня. Тоді головна телевізійна програма новин “Время” о 21:00 лаконічно проінформувала: “На Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія. Пошкоджено один з атомних реакторів. Вживаються заходи щодо ліквідації наслідків аварії. Постраждалим надається допомога. Створено урядову комісію”. 30 квітня газета “Правда” надрукувала замітку з таким самим змістом.
Навіть ці скупі повідомлення були оприлюднені лише через тиск міжнародної спільноти. У понеділок, 28 квітня, в районах Швеції, Фінляндії та Норвегії зафіксували підвищену радіоактивність. Після аналізу метеорологічних даних, зокрема вивчення напрямку вітру, шведські спеціалісти дійшли висновку, що радіоактивна пляма суне з Радянського Союзу. Одними з перших бити на сполох почали Шведське радіо та журналісти Української редакції Радіо Свобода.
Вивезення дітей з Києва почалося лише 1 травня. А рішення про евакуацію населення з 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської атомної станції було прийнято 2 травня – на 6-й день після аварії. Безпрецедентним злочином проти населення стало святкування Міжнародного дня праці – десятки тисяч людей, у тому числі дітей, вивели на парад Хрещатиком, хоча рівень радіації перевищував допустимий у декілька десятків разів. Саме в той час вітер дув з Чорнобиля на Київ, а відстань від місця аварії до української столиці не перевищувала 100 км.
За різними підрахунками, за роки після аварії на ЧАЕС від страшних хвороб, зокрема раку, померли майже 60 тис. ліквідаторів. Після вибуху на ЧАЕС, без можливості повернення додому, евакуювали понад 90 000 людей, 81 населений пункт став безлюдним. Лише в Україні понад 3,5 млн осіб визнані потерпілими від Чорнобильської катастрофи, з них 1,3 млн – діти. Близько 5 млн га земель виявились непридатними для сільського господарства.
Чорнобильська катастрофа була одним із каталізаторів розпаду СРСР. Аварія стала тією останньою краплею, яка переповнила чашу людського терпіння. Приховування владою правди про факт катастрофи та її наслідки, брак інформації про заходи безпеки, недостатня допомога потерпілим, а також перешкоджання усім, хто бодай якось намагався дізнатися правду, похитнули віру в цінності комуністичної ідеї навіть у найбільш лояльних її прихильників.
На зображенні першотравневий мітинг на Хрещатику в 1986 р.
Видання з фонду НІБУ