У Нью-Йорку на Бродвеї загорілися перші електричні вогні

Зображення з сайту: https://www.boweryboyshistory.com/2022/03/electric-new-york-from-gaslight-to.html

20 грудня 1880 року Нью-Йорк став свідком події, що назавжди змінила вигляд нічних міст. Вздовж Бродвею, на відрізку від 14-ї до 26-ї вулиці (район Юніон-сквер та Медісон-сквер), вперше засяяли електричні вуличні ліхтарі. Це започаткувало епоху, завдяки якій ця вулиця згодом отримала всесвітньо відому назву «Великий Білий Шлях» (The Great White Way).

Існує поширений міф, що світло дав Томас Едісон. Насправді систему освітлення Бродвею розробив інженер Чарльз Френсіс Браш (Charles F. Brush). Він використав не лампи розжарювання (які дають м’яке світло і які Едісон масово запровадить лише за два роки), а дугові лампи.

У той вечір увімкнули 22 дугові ліхтарі, під’єднані до одного генератора. Вони давали дуже яскраве, різке світло. Очевидці описували його як «блакитно-біле», на контрасті з тьмяним жовтим мерехтінням газових ріжків, що освітлювали решту міста.

Подивитися на запуск ліхтарів зібрався величезний натовп. Газети писали, що світло було настільки яскравим, що о 6-й вечора на вулиці можна було без зусиль читати дрібний шрифт газети. Міська влада спочатку ставилася до електрики скептично через небезпеку високої напруги, але успіх демонстрації Браша переконав мерію: електрика — це безпека і прогрес.

Сама назва «Великий Білий Шлях» закріпилася за Бродвеєм трохи пізніше, на початку XX століття (близько 1901 року), коли до вуличних ліхтарів додалися тисячі електричних рекламних вивісок театрів. 

Цікаво, що перше застосування електричних дугових ліхтарів для освітлення приміщень у Києві відбулося раніше, ніж на нью-йоркському Бродвеї.

Ще у 1878 році (за два роки до подій у США) Олександр Бородін — видатний інженер, який керував Києво-Брестською залізницею і був одним із засновників наукової школи паровозобудування — обладнав електричним освітленням токарний цех Київських залізничних майстерень (зараз це територія Київського електровагоноремонтного заводу біля вокзалу «Київ-Пасажирський»). Це стало можливим завдяки використанню «свічок Яблочкова» — вдосконаленого варіанту дугової лампи. Тож у перегонах за світлом Київ йшов нога в ногу зі світовими столицями.

Видання з фонду НІБУ: 

П’ятнадцяті наукові читання, присвячені діяльності Олександра Парфенійовича Бородіна (1848—1898) : матеріали доповідей, 13 листопада / М-во освіти і науки України, Держ. ун-т інфраструктури та технол., Центр досліджень з історії науки і техніки ім. О. П. Бородіна. – Київ : Талком, 2019. – 137 с. : портр.

Scroll to Top