Мехмед II почав облогу Константинополя

Візантія – потужна держава, що проіснувала довше за будь-яку іншу імперію середньовічних Заходу і Сходу і мала величезний культурний та політичний вплив в регіоні, в тому числі і на українські землі. Візантійська або Східна Римська імперія пережила варварську навалу 476 р., що спричинила падіння Західної Римської імперії, стала першою в світі християнською державою, майже тисячоліття дивувала світ своєю величчю і казковим багатством.

Візантія мала риси, що відрізняли її від усіх інших держав свого часу. Зокрема імператор був не лише світським правителем, але й головою церкви і назначав патріархів, було збережено римське право і бюрократію. На відміну від інших європейських столиць середньовіччя, що були по суті великими селами, Константинополь залишався мегаполісом із населенням у сотні тисяч людей. Візантія зберегла грецьку літературу, філософію та науку, які в Європі були на певний час забуті. Візантія була центром світової торгівлі і її золота монета залишалася основною міжнародною валютою протягом 800 років, подібно до американського долара у XX столітті. Унікальною була і візантійська військова справа – знаменитий “грецький вогонь” дозволяв ромейському флоту домінувати на морі століттями, а стіни Константинополя довгий час вважалися неприступними.

Відносини Візантії з Руссю починалися з спроб войовничих князів заволодіти ромейськими багатствами. Зрозумівши що взяти Константинополь штурмом чи облогою задача занадто складна, руські правителі сконцентрувалися на торгових відносинах з південним сусідом. Шляхом «із варяг у греки» до Константинополя йшли хутро, віск та раби, а на Русь — вино, шовк, золото та прянощі. Згодом наші пращури прийняли і візантійську культуру – хрещення Русі Володимиром Великим стало поворотним моментом. Русь увійшла до візантійського культурного ареалу («Pax Byzantina»), прийнявши православ’я, архітектуру, писемність та частково правову систему.

В нашому світі ніщо не вічне і Східна Римська імперія не стала виключенням. Внутрішні суперечки і громадянські війни а також тиск сильних сусідів, таких як Венеція та Генуя поступово послабили цю супердержаву середньовіччя. Потужним ударом стало пограбування міста хрестоносцями у 1204 р., а остаточної поразки Візантії завдали турки. 5 квітня 1453 р. величезна османська армія (понад 150 тис.) під проводом султана Мехмеда II Завойовника взяла Константинополь в облогу і менш ніж за місяць здобула місто. Візантійці були непогано підготовлені до облоги і 7 тисячний гарнізон мав шанси відстояти столицю, але вирішальним фактором стала найкраща в Європі османська артилерія. Цікаво, що гармати для султана відлив європеєць – угорський майстер Урбан.

Падіння Візантії стало справжнім шоком для середньовічної Європи і мало далекосяжні наслідки. Османська імперія взяла під повний контроль сухопутні торгові шляхи на Схід, що змусило Європейців шукати морські шляхи до Індії та Китаю, це безпосередньо призвело до відкриття Америки Колумбом та шляху довкола Африки Васко да Гамою. Візантійські вчені, філософи та митці масово тікали до Італії, рятуючи стародавні рукописи грецькою мовою. Вони привезли з собою забуті в Європі знання античності, що дало потужний поштовх розвитку європейської науки і мистецтва – це сприяло Ренесансу. Артилерія та вогнепальна зброя стали головною силою на полі бою. А Московія почала просувати ідею «Третього Риму», претендуючи на релігійну та політичну спадщину Візантії.

Видання з фонду НІБУ:

Балух, Василь Олексійович (1955 р. н.). Візантиністика / В. О. Балух. – Чернівці : Книги-XXI, 2006. – 602 с.

Нікітенко, Надія Миколаївна. Від Царгорода до Києва: Анна Порфірородна. Ціна київського трону / Н. М. Нікітенко ; Національний заповідник “Софія Київська” . – Київ : Дельта, 2007. – 263 с. – (Бібліотека Софії Київської).

Луговий, Олег Михайлович. Роси та варанги у Візантії X-XII ст.: Формування та структурна роль найманого військового контингенту: Автореф. дис. на здоб. наук. ст. канд. іст. наук. 07.00.02 – всесвітня історія / О. М. Луговий ; Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2008. – 15 с.

Степовик, Дмитро Власович. Мистецтво ікони: Рим. Візантія. Україна / Д. В. Степовик ; Національна академія наук України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім М. Т. Рильського. – Київ : Наук. думка, 2008. – 466 с. : іл.

Іларіон (1882—1972). Візантія й Україна до праджерел української православної віри й культури / Іларіон. – Вінніпег : Укр. наук. православ. богослов. т-во, 1954. – 96 с.