1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Василь Степанович Гнилосиров

22 березня 1836 на хуторі Гавришівка Кобеляцького повіту Полтавської губернії народився Василь Степанович Гнилосиров – український педагог, публіцист, просвітник. У 1857 р. Василь закінчив Полтавську гімназію та вступив на медичний факультет Харківського університету. Брав участь у створенні місцевих недільних шкіл на Харківщині та Полтавщині. З метою забезпечення шкіл українською літературою звертався по допомогу до Т. Г. Шевченка та просив «щироповажаємого пана й добродія» бути щедрим на почин: «Коли маєте що лишне з наських книжок, а надто і свої самостійні поетичні творення, то, будьте ласкаві, наділіть нас, чим можна буде». Василь Гнилосиров також був одним з ініціаторів харківського вечора на спомин Тараса Шевченка 1 квітня (19 березня) 1861 року.
У 1861 р. Василь Степанович навчався на історико-філологічному факультеті, де був учнем і однодумцем О. О. Потебні. Того ж, 1861-го року, залишив університет й працював на викладацьких посадах у навчальних закладах Київщини.
Василь Степанович Гнилосиров став хранителем могили Тараса Шевченка на Чернечій горі й літописцем подій, пов’язаних з її збереженням; був організатором відвідин Чернечої гори київськими, харківськими, одеськими громадівцями В. Антоновичем, В. Науменком, П. Житецьким, М. Комаровим та іншими українськими діячами. Він також ініціював створення «Книги для відвідувачів», яка ведеться тут уже понад 100 років, а першим розписався в ній у 1897 році український композитор Микола Лисенко. У 80-ті роки ХІХ ст. Гнилосиров створив рукописну книжку «До історії могили Т. Г. Шевченка».
«[…] дух його вічно буде витати біля могили Тараса Шевченка, вірним вартовим якої він був упродовж багатьох років», – так завершив В. П. Науменко (український педагог, філолог, громадський діяч; репресований у 1919 р.) свої спогади про Василя Степановича Гнилосирова.
В. С. Гнилосиров пішов із життя 22 жовтня 1900 року і був похований на Канівському цвинтарі, але його могила не збереглася до наших днів.
Видання з фонду НІБУ:
Житецький І. О. О. Потебня і Харківська громада в 1861-63 pp. (Із щоденника та листування В. С. Гнилосирова) // За сто літ. – 1927. – № 1. – С. 73.
Науменко, В. П. Памяти В. С. Гнилосырова / В. Науменко // Киевская старина. – 1901. – Т. 72. – № 2. – Отд. 1. – С. 301-307.
Т. Г. Шевченко в епістолярії Відділу рукописів : збірник неопублікованих і маловідомих листів / АН УРСР, Центральна наукова бібліотека ; вступ. ст. В. Шубравський ; упоряд. А. Г. Адаменко [та ін.]. – Київ : Наукова думка, 1966. – С. 120-187.