Почалася Зборівська битва 1649 р.

На зображенні картина Юліуша Коссака. з сайту https://zbruc.eu/node/25818

16 серпня 1649 р. під містом Зборів (нині Тернопільський район Тернопільської області) почалася переможна битва українського козацького війська під проводом Богдана Хмельницького проти польського війська короля Яна II Казимира.

Навесні 1649 р. Україна була охоплена визвольною війною проти польської шляхти, що увійшла в історію як Хмельниччина або Козацька революція. Потужне українське військо на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким і союзна татарська кіннота оточили у місті Збараж 15-тисячну передову частину польської армії, якою командував воєвода Ярема Вишневецький. 23 червня на допомогу оточеним з Варшави вирушив король Речі Посполитої Ян ІІ Казимир, по дорозі збираючи військо та шляхетське ополчення.

Дізнавшись про це, Хмельницький залишив частину війська під Збаражем і з 30-тисячною армією швидко виступив назустріч королю. Козаки, підкріплені багатотисячною татарською кіннотою на чолі з кримським ханом Іслам-Гіреєм, мали серйозну перевагу над поляками. Гармат, в тому числі здобутих у боях з Річчю Посполитою за рік до того, було достатньо, щоб одночасно обстрілювати весь табір супротивника.

Перші ж бої викликали в польському війську паніку. Король був змушений з шаблею в руці гнати переляканих шляхтичів до бою, сам ризикуючи потрапити в полон або навіть загинути. Здавалось, козацтво було за крок до повної перемоги, але цьому завадив кримський хан. Король, розуміючи, що Іслам-Гірей не зацікавлений в надмірному посиленні Хмельницького, вступив з ханом в перемовини і пообіцяв йому щедрий викуп і можливість неволити і грабувати місцеве населення дорогою до Криму. В результаті Іслам-Гірей змусив гетьмана піти на перемир’я.

18 серпня 1649 р. було укладено Зборівський мирний договір. За його умовами, вперше в історії Польща визнала існування самостійної української держави – Гетьманщини, хоча формально і у складі Речі Посполитої. Під владу гетьмана перейшли Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства, у яких державні посади мали обіймати виключно православні. Козацький реєстр збільшився до 40 тисяч.

Видання з фонду НІБУ: 

Грушевський, Михайло Сергійович. Хмельниччина в розцвіті, 1648-1650: історія Укр.-Русі / М. С. Грушевський. – Київ, 1922

Чуприна, Василь. Хмельниччина 1648-1657 р.р.: Визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького / В. Чуприна, З. Чуприна. – Львів : Світ, 2003. – 176 с.

Сушинський, Богдан Іванович. Козацька Україна: “Хмельниччина” / Б. І. Сушинський. – Одеса : ВМВ, 2004. – 558 с.

Scroll to Top