День пам’яті Миколи Мурашка

22 вересня 1909 р. помер Микола Іванович Мурашко — видатний український художник, графік, мистецтвознавець і педагог. Це сталося в селищі Буча (на той час у Київській губернії) у віці 65 років.

Народився Микола 20 травня 1844 року в Глухові (Чернігівська губернія, нині Сумська область). Змалку його тягнуло до малювання: хлопець копіював ілюстрації та вправлявся з пензлем. У 1858 році він переїхав до Києва, де працював у майстерні реставратора і паралельно займався навчанням живопису. У 1863–1868 роках був «вільним слухачем» Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, водночас підтримував дружні зв’язки з українськими митцями, серед яких був і Ілля Рєпін.

Опісля Мурашко певний час жив у Воронежі, але згодом повернувся до Києва, ставши активним учасником мистецького життя міста. У 1869–1870 роках викладав малювання в Першій гімназії Києва, пізніше — у реальному училищі (1873–1895) та в Колегії Павла Ґалаґана.

У 1875 році Микола Мурашко заснував приватну рисувальну школу, яка згодом отримала назву «Київська рисувальна школа». Він очолював її до 1901 року. Заклад вирізнявся прогресивними підходами: тут навчали малювати з натури, застосовували індивідуальну методику та поєднували академічні принципи з національними художніми традиціями. Через цю школу пройшло багато молодих митців, які згодом визначали обличчя українського мистецтва кінця ХІХ — початку ХХ століття.

За характером творчості Мурашко передусім був пейзажистом. Його полотна — «Річка Тетерів», «Коростишів», «Крим», «Берег Алупки», «Ай-Петрі», «Вид Боярки» — вирізняються реалістичністю, уважним ставленням до природи та здатністю передати настрій і атмосферу. Поряд із пейзажами він створював портрети (зокрема Тараса Шевченка, Миколи Ге, Петра Могили), працював у галузі графіки та ілюстрації, зокрема оформив український переклад казок Ганса Крістіана Андерсена.

У 1907 році за підтримки родини Терещенків вийшли його мемуари — «Спогади старого вчителя», де автор поділився роздумами про мистецтво, педагогіку та власний досвід навчання.

Микола Мурашко залишив по собі не лише значний художній доробок, а й школу, яка стала осередком формування національної мистецької традиції. Його діяльність довела, що справжній педагог може виховати ціле покоління митців, а його методи — поєднання професіоналізму з демократичністю й відкритістю — залишаються актуальними й сьогодні.

Творчість і педагогічне надбання Мурашка допомогли українському мистецтву утвердити власну індивідуальність та визначити шлях самобутнього розвитку. Ім’я митця й нині звучить поруч із іменами тих, хто творив основу української художньої школи.

Видання з фонду НІБУ: 

Мурашко, Микола Іванович. Спогади старого вчителя : [ідейно-естетичні погляди художника] / М. І. Мурашко ; [матеріали підгот. і склали прим. П. Говдя та Л. Міляева ; вступ. ст. П. Говді ; пер. з рос. П. Тернюка]. – Київ : Мистецтво, 1964. – 166 с. : 1 арк. портр.

Утевська, Паола Володимирівна. Будинок із левами : нариси історії українського візуального мистецтва XI–XX століть / П. В. Утевська, Д. О. Горбачов ; ред. А. Пучков. – Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2024. – 563 с. : іл., портр.

Турченко, Юрій Якович. М. І. Мурашко : нарис про життя, творчість і пед. діяльність / Ю. Я. Турченко. – Київ : Держ. вид-во образотвор. мистецтва і муз. літ., 1956. – 35 с., [8] арк. іл. с. : іл., портр.