1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
У грошовому обігу України припинено функціонування радянського рубля

12 листопада 1992 р. у грошовому обігу на території України було припинено функціонування радянського рубля.
Єдиним законним платіжним засобом став український карбованець, якого в готівковому обігу представляв купон Національного банку України. Купони були введені в обіг 10 січня 1992 р. і розглядалися як тимчасова грошова одиниця на перехідний період до запровадження гривні. Вони використовувалися паралельно з радянським рублем за курсом 1:1. Передбачалося, що купон візьме на себе інфляційне навантаження, тим самим убезпечивши від ризиків майбутню власну національну грошову одиницю.
З 2 по 16 вересня 1996 р. в Україні відбулася грошова реформа, в результаті якої національною валютою стала гривня.
Звідки ж походить це слово? За часів Київської Русі гривною називали нашийну прикрасу. Вже у VIII-ІХ ст., під час торговельних операцій і сплати данини, гривна використовувалась як міра ваги і лічби. Карбування власної валюти, златників та срібляників, першим на українських землях започаткував київський князь Володимир Великий.
У XII-XIV ст. Київська Русь переживала період феодальної роздробленості, а карбування монет припинилося. Роль грошей виконували переважно срібні злитки, що також називалися “гривнями”. Згодом гривні зникли з обігу, перетворившись на грошово-лічильне поняття.
Гривнями називалася й валюта часів Визвольних змагань 1917-1921 рр. Першу банкноту – державний кредитовий білет вартістю 100 гривень було емітовано 5 січня 1918 р. Його вартість дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Дизайн банкноти розробив видатний український художник Георгій Нарбут.
Якщо вибір назви “гривня” для національної валюти України відбувся без суперечок, то потенційна назва сотої частини банкноти викликала жваву дискусію. Розглядалися такі назви, як “сотий”, “резана”, “бофон”, “цент”, “куна”, “гріш” та “шаг”. Саме шаги мали увійти в обіг разом із гривнею. Проте комуністичне лобі наполягло на назві “копійка” і 2 березня 1992 р. Постановою Президії Верховної Ради України цю назву було затверджено та відповідно замінено “шагˮ на попередньо отриманих ескізах.
Видання з фонду НІБУ:
Каталог українських грошей від 1917 року / В. Є. Швець. – Львів : ЗУІВЦНК, 2000. – 166 с. : іл.
Гроші в Україні : факти і документи / ред. Я. Д. Ісаєвич. – Київ, 1998. – 453 с. : іл.
Шуст, Роман Мар’янович Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні / Р. М. Шуст. – Київ : Знання, 2007. – 376 с.