Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Рішенням Генеральної асамблеї ООН від 1 листопада 2005 р. (Резолюція № 60/7) запроваджено щорічне вшанування пам’яті жертв Голокосту 27 січня.

Саме цього дня у 1945 р. війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських концентраційних таборів – Аушвіц-Біркенау.

Слово Голокост походить від грецького holokauston, що означає всеспалення – старовинна юдейська практика жертвопринесення, за якої жертовна тварина спалювалась цілком. Так світова історіографія називає геноцид євреїв, що нацисти здійснювали у роки Другої світової війни. Всього за цей час жертвами нацистів стали 6 млн. євреїв, близько 1,6 млн з них були з території сучасної України. Не жаліли кати і дітей – близько 1,5 млн жертв були неповнолітніми.

Починався цей жахливий злочин з побутового антисемітизму в Німеччині, що став благодатним ґрунтом для Гітлера і його Націонал-соціалістичної робітничої партії. Фюрер і його підлеглі відкрито проголошували євреїв та представників багатьох інших етносів неповноцінними. Нюрнберзькі расові закони 15 вересня 1935 р. позбавили євреїв прав громадянства, а 9 листопада 1938 р. по всій Німеччині і анексованій Австрії відбулася серія скоординованих владою єврейських погромів, що отримала назву “Кришталева ніч”. Почалися масові арешти євреїв з подальшим відправленням їх до концентраційних таборів. З 522 тис. іудеїв, що мешкали в Німеччині у 1933 р., приблизно 304 тис. були змушені емігрувати за перші 6 років нацистської диктатури. У жовтні 1941 р. запрацювала програма депортації євреїв з Німеччини на захоплені Рейхом території, зокрема до Польщі, де вже у грудні того ж року почав діяти перший табір смерті Хелмно.

В Україні символами Голокосту стали місця масового розстрілу євреїв у Києві та Харкові – Бабин та Дробицький Яри. Символічно, що у 2022 р. у встановлений в Дрогобицькому Яру меморіал у вигляді менори влучили російські снаряди.

Ключову роль у Голокості зіграло небажання світової спільноти помічати злочини нацистів. До цього призвели так звана політика умиротворення агресора, що тільки заохочувала Гітлера коїти нові злочини, і союз з нацистами, до котрого вдалося керівництво Радянського Союзу в 1939 р.

Чи засвоїло людство урок Голокосту? Це питання, на жаль, залишається актуальним.

Видання з фонду НІБУ:

Український голокост 1932-1933: Свідчення тих , хто вижив Т. 1 / Національний університет “Києво-Могилянська Академія”, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ, Державний комітет України ; упоряд. Ю. Мицик. – Київ : “Києво-Могилянська академія”, 2005. – 296 с.

Ойєрбах, Рохл. На полях Треблінки / Р. Ойєрбах ; Український центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Сфера, 2007. – 74 с. : фото. – (Українська бібліотека Голокосту).

Лауер, Венді. Творення нацистської імперії та Голокост в Україні / В. Лауер. – Київ : Зовнішторгвидав України Український центр вивчення історії голокосту, 2010. – 367 с.