Відкрито морський шлях з Європи до Індії

20 травня 1498 р. експедиція португальського дослідника Васко да Гама дісталася міста Калікут (Нині Козікод у штаті Керала) у Південній Індії. Так було відкрито морський шлях з Європи до Індії навколо африканського мису Доброї Надії.

Загадкова Індія приваблювала європейців з античних часів. Вже у 80 р. до н. е. єгипетський порт Александрія отримував надприбутки від торгівлі індійськими спеціями. У середньовічній Європі чорний перець був, без перебільшень, на вагу золота, а мускатний горіх – ще дорожчим та іноді приносив купцям нечуваний дохід в тисячі відсотків. Згодом освічених європейців зацікавили розповіді про індійських йогів і книги з індійської філософії.

Оскільки Україна знаходиться далеко від основних торгових шляхів з Індії до Європи, більшу частину своєї історії вона не мала контактів з народами Індії. На перший погляд, нас мало що поєднує, але це лише на перший погляд.

Українська мова, як і більшість європейських та індійських мов, належить до Індоєвропейської родини. Вони мають спільне походження. Схожість можна побачити, порівнюючи українську і стародавній санскрит. Тисячі слів у цих мовах споріднені, ось деякі приклади:

мати – мата, брат – бхрата, дім – дхам, вогонь – агні, небо – набха, смерть – мрітью, боятися – бхая(страх), приємний – прія, солодкий – сваду, мед – мадхура(солодкий), рана – врана, знання – гйана, могутній – магха, вартість – варта(торгівля), дурний –  дур(проблема, перешкода), казати – катха(розмова), легкий – лагху, держати – дха, сердце – хрідая, життя – джівана, око – акша, новий – нава, багатство – бхага(удача, власність), відати – веда(знання, мудрість), один – аді, два – дві, три – три, чотири – чатур, п’ять – панча, шість – шата, сім – сапта.

Є спільні риси й між давньослов’янською і ведичною міфологіями. В обох системах вірувань є концепція Космічного дерева та поділ Всесвіту на три рівні – Прав, Яв і Нав у слов’ян та Сварга, Бхумі і Патала у стародавніх аріїв Індії. Бог-громовержець Перун у слов’ян та Індра у ведичній релігії, яким в обох культурах поклонялися по четвергах, закликаючи дощ. Схожий обряд кремації померлих та багато іншого.

Довгу історію має взаємне вивчення культур наших народів. Зокрема, Леся Українка перекладала гімни Ріґведи, Іван Франко — частини Махабхарати та інших священних індійських книг. Деякі роботи українських класиків, у тому числі Тараса Шевченка, були перекладені на мови народів Індії. Також перекладені українською твори індійського Нобелівського лауреата Рабіндраната Тагора й провідних індійських письменників XIX та XX ст. Сьогодні в Україні дедалі популярнішою стає індійська культура, зокрема хатха та бгакті йога, ведична астрологія, аюрведична медицина. Швидко збільшується і українська спільнота індуїстів, при чому не за рахунок міграції, а саме через прийняття цієї релігії етнічними українцями, зокрема активно діють такі організації як Міжнародне Товариство Свідомості Крішни, Чайтанья Сарасват Матх та Гопінатх Гаудія Матх.

Дипломатичні відносини між Україною та Республікою Індія були встановлені 17 січня 1992 р.

Зображення з сайту: https://gryniuk.com/india-visa/

Видання з фонду НІБУ:

Бгактіведанта Свамі Прабгупада, Абгай Чаранаравінда. Бгагавад-Гіта як вона є: з оригінальними санскритськими текстами, транслітерацією кирилицею, послівним і літературним перекладом та поясненнями / А. Ч. Бгактіведанта Свамі Прабгупада. – Київ : The Bhaktivedanta book trust, 2023. – 974 с. : 8 вкл. л., іл.

Тагор, Рабіндранат. Вибрані твори: оповідання, поезії. п’єси / Р. Тагор. – Київ : Дніпро, 1997. – 637 с.

Губерначук, Станіслав Сергійович. Українсько-санскритські спорідненості (вибіркове представлення) / С. С. Губерначук. – К. : Фенікс, 2014. – 140 с.