Українські пластуни вперше склали присягу

Рух бойскаутів був започаткований британським воєначальником Робертом Бейден-Пауеллом – бойовим кавалерійським офіцером, який відзначився у Другій англо-бурській війні. Пауелл заснував експериментальний тренувальний табір для підлітків і в 1908 р. написав книгу “Скаутинг для хлопців”, де описав вправи і змагання, що він раніше використовував у тренуванні розвідників. Твір набув значної популярності у Великій Британії і згодом по всьому світу, а створена автором молодіжна організація переросла у міжнародний скаутський рух. Початково генерал Пауелл мав на меті виховати в підлітках порядність, лицарські риси характеру і надати їм практичних навичок, що знадобилися б у майбутній службі батьківщині. Сподобалась книга і нашим співвітчизникам. Зокрема, син Івана Франка Петро згадував її у своїй статті “Пласт”.

На Запорозькій Січі пластунами називали козаків, які займалися полюванням і рибальством у плавнях Великого Лугу. Згодом це слово набуло значення “розвідник”. Саме “Пластом” назвали українську скаутську організацію її засновники – педагог Олександр Тисовський, майбутній полковник Січових стрільців Іван Чмола та Петро Франко. 12 квітня 1912 р. у Львові в гуртку при Академічній гімназії українські пластуни вперше склали пластову присягу. З цієї події починається історія організації. Тоді провели перший з’їзд представників пластових гуртків і перший мандрівний табір. Вже через два роки Пласт поширився на всі великі міста Галичини, а у 1918 р. розгорнув діяльність у Центрі та Сході України.

Пластуни брали активну участь у Першій світовій війні та Визвольних змаганнях. Пластунські курені гуртом записувалися в Українські січові стрільці. В складі Австро-угорської армії Іван Чмола, разом з низкою інших пластунів-стрільців, потрапили в російський полон і після розпаду Російської імперії не повернулися на Захід України, а створили в українській столиці курінь Січових стрільців, який став опорою для уряду Української Народної Республіки. Пластуни були воїнами підрозділу Січових стрільців Наддніпрянської Армії УНР, Української Галицької армії та Української повстанської армії. Серед пластунів є такі знані борці за незалежність України як Василь Кук, Дмитро Грицай, Іван Климів, Микола Арсенич, Олекса Гасин, Роман Шухевич і його брат Юрій, Степан Бандера.

За радянських часів організація була заборонена, багато її членів стали жертвами репресій, зокрема Іван Крисько, брати Микола й Михайло Врублівські, Петро Драґан та його брати Микола й Василь, Степан Королюк, Роман і Дмитро Зарицькі, Орест Ільків, Теодора Муїл та Василь Королюк.

З кінця XX ст., з послабленням радянської влади, прийшло відродження Пласту. За роки української незалежності організація розрослася, її осередки існують в усіх областях країни, окрім Криму. Станом на 2021 р. пластунами були 11292 дорослих і дітей. Сьогодні, як і сто років тому, пластуни активно стають до лав Збройних сил України.  Станом на 2023 р. понад 530 пластунів і пластунок служать у лавах українського війська.

Видання з фонду НІБУ:

Савчук, Борис Петрович. Український пласт 1911-1939 / Б. П. Савчук. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1996. – 270 с. : іл.

Візітів, Юлія Миколаївна. Пластовий рух на Волині в міжвоєнний період / Ю. М. Візітів. – Рівне : Волинські обереги, 2008. – 175 с.