Створено легіон Українських січових стрільців

6 серпня 1914 року у складі австро-угорської армії започатковано формування легіону Українських січових стрільців.
Через декілька днів після початку Першої світової війни, 2 серпня 1914 року, лідери національно-демократичної, радикальної і соціал-демократичної партій Галичини погодилися відкласти суперечки і створили Головну Українську Раду – міжпартійну організацію, що мала на меті визволення України від російського поневолення, формування національного війська і незалежної Української держави. Більшість галичан вважала Росію жорстокішим гнобителем, ніж Австро-Угорщина, і серед українців популярною була думка, висловлена у 1912 році на Львівському з’їзді українських жінок, про необхідність підтримувати Австро-Угорщину “так довго, поки її інтереси будуть поєднуватися з інтересами українського народу і його національною гідністю”.

3 серпня 1914 року Головна Українська рада видала маніфест, що закликав український народ підтримати Австро-Угорщину у війні проти Російської імперії. У той же час було створено Центральне Бойове Управління на чолі з К. Трилевським і отримано дозвіл від австрійського уряду створити Легіон Українських Січових Стрільців. 6 серпня Головна Українська рада закликала українців вступати до лав легіону і збирати кошти на нього. Цю дату можна вважати днем відродження Українських Збройних Сил, бо тоді, вперше після ліквідації Катериною II Запорозької Січі у 1775 році, було знову закладено підмурок для створення українського народного війська.

На заклик Головної Української  ради відгукнулося близько 28 тисяч добровольців, але австрійський уряд, маючи сумніви в лояльності українських підрозділів, дозволив озброїти лише 2,5 тисячі бійців. Експлуатація національних меншин була нормою для імперій, і Австро-Угорщина не стала виключенням – УСС отримали стару поношену форму і застарілі гвинтівки системи Верндля, давно зняті з озброєння австрійської армії. При цьому австрійське командування кидало легіон на найбільш складні і небезпечні завдання.

Попри складнощі “усуси” билися мужньо і ефективно. Легіон відзначився героїзмом у битвах на горах Маківка і Лисоня, під Галичем, Бережанами, під час Брусилівського прориву, а також поблизу містечка Козова. У 1918 році легіон УСС брав участь у поході австрійської армії на Херсонщину, пізніше був переведений на Буковину і бився з поляками за Львів. Також УСС зіграли важливу роль в подіях Української революції 1917-1921 років.

Видання з фонду НІБУ:

Бережинський, Володимир Григорович. Українські січові стрільці / В. Г. Бережинський ; Академія збройних сил України. – Київ, 1997. – 20 с. : іл., схеми, 8 л.

Вислоцький, Іван. Спомини розвідчого старшини з першої світової війни: Австрійська армія, Київські Січові стрільці і Українська Галицька Армія / І. Вислоцький; упоряд. О. Вислоцька-Тритяк. – Львів : Галицька Вид. Спілка, 2005. – 324 с. : іл., 9 л.

Бойовий шлях УСС: Від Золотої Липи до Стрипи (1915-16) / упоряд. Я. Онищук. – Львів, 2003. – 16 с. – (Українські Січові Стрільці ; Зб. 3).

Кос, Анна. Героїня України Олена Степанів / А. Кос. – Львів : Галицька Вид. Спілка, 2005. – 32 с. : іл.