Радянське вторгнення до Польщі

14 вересня 1939 р. частинам Київського й Білоруського військових округів надійшли накази наркома оборони СРСР та начальника генштабу робітничо-селянської червоної армії (РСЧА) про підготовку бойових дій проти Польщі.

Цьому передувало підписання 23 серпня того ж року Пакту Молотова – Ріббентропа. Це був договір про ненапад між СРСР і Нацистською Німеччиною, що зобов’язував сторони утримуватись від нападу один на одного і зберігати нейтралітет, якщо одна з них ставала об’єктом воєнних дій третьої сторони. Також передбачався взаємний обмін інформацією в питаннях, що зачіпали інтереси сторін.

Таємним додатком до договору встановлювалося розмежування країн Східної Європи на сфери німецьких та радянських інтересів. Гітлерівці визнавали інтереси СРСР у Латвії, Естонії, Східній Польщі, Фінляндії та Бессарабії.

1 вересня німецькі війська зненацька вдерлися до Польщі, розв’язавши Другу світову війну. Потужна німецька армія та її вкрай ефективна тактика бліцкригу залишала полякам мало шансів на перемогу, або хоча б збереження частини територій. Напад СРСР 17 вересня звів ці шанси нанівець. Офіційним приводом до радянського вторгнення, озвученим головою Верховної Ради РРФСР Андрієм Ждановим, було “звільнення західноукраїнських і західнобілоруських братів”.

22 вересня вермахт і РСЧА провели спільний парад у Бресті (нині Республіка Білорусь).

28 вересня 1939 р. поділ Польщі між двома загарбниками було завершено підписанням “Договору про дружбу і кордон”.

Видання з фонду НІБУ:

Кров українська, кров польська…: трагедія Холмщини та Підляшшя в роках 1938-1948 у спогадах / упоряд. М. Іваник. – Торонто ; Львів : Львівська політехніка, 2014. – 392 с. : фот. – (Бібліотека Закерзоння).

Якщо бажаєте дізнатися більше про ці події та історичний період, запрошуємо до Національної історичної бібліотеки України.