Початок радянських антирелігійних судових процесів

Зображення з сайту: https://risu.ua/golodomor-proti-cerkvi_n113835

17 січня 1918 р. розстрільна команда червоноармійців здійснила декілька залпів у московське небо, виконавши вирок, винесений народним трибуналом у “Суді над Богом”, що відбувся напередодні. Так починалася боротьба радянського уряду з релігією.

Захопивши владу в 1917 р., більшовики одними з перших декретів відібрали у православної церкви землі, державний статус і привілеї порівняно з іншими конфесіями, якими вона користувалася за царського режиму.

Оскільки переважна більшість населення колишньої імперії, включно з Україною, було релігійним, комуністи спочатку не дозволяли собі відвертих репресій і обмежувались антирелігійною пропагандою, частиною котрої і був трибунал 17 січня. Церквам дозволили зберегти майно і користуватися будівлями на правах безоплатної оренди. Тому в першій радянській конституції 1918 р. навіть гарантувалася “свобода релігійної та антирелігійної пропаганди”.

Після 1922 р. комуністи, котрим вдалося втримати владу і завдати поразки супротивникам, перейшли до набагато більш жорсткої політики. Сприяв цьому і масштабний голод, викликаний пограбуванням селян і неврожаєм. Під приводом допомоги голодуючим розпочалося вилучення церковного майна і жорстокі репресії проти священнослужителів, котрих звинувачували у прихованні цінностей. Згодом духовенство оголосили “класовими ворогами” поряд із куркулями і масово страчували. Розпочалася і конфіскація приміщень – церкви перетворювали на сільські клуби, магазини, спортзали, склади або просто залишали порожніми.

Не уникла цієї політики і Україна, захоплена червоною армією в результаті Радянсько-української війни 1917-1921 рр. Активне знищення церкви в Україні припадає на кінець 1930-х, особливо – на два останні роки перед Другою світовою, а також у період хрущовської антирелігійної кампанії, яка фактично затягнулася до 1980-х років.

Серед злочинів радянського режиму знищення багатьох пам’яток сакральної архітектури, зокрема собор Михайлівського золотоверхого монастиря у Києві.

Видання з фонду НІБУ:

Антирелігійний збірник для колгоспників / уклад. В. Г. Білозуб. – Київ ; Харків : Держ. вид-во колгосп. і радгосп. літ., 1939. – 319 с.

Бернацький, Віктор Русланович. Антирелігійна політика більшовиків на Волині–Житомирщині у 1920–1930-х роках / В. Р. Бернацький, С. І. Жилюк, В. М. Шеретюк. – Рівне : Зень О., 2017. – 259 с. : іл.

Scroll to Top