Переяславська угода

зображення взято з сайту uahistory.com

8 червня 1630 року було укладено Переяславську угоду між польським коронним гетьманом Станіславом Конецпольським і козацькою старшиною. Таким чином завершилося повстання Тараса Федоровича (? – 1639) також відомого як Тарас Трясило.

Причиною повстання, як і в більшості випадків, стало національне і соціальне гноблення населення Київщини. Восени 1629 року уряд Речі Посполитої направив частину коронної армії для розквартирування у Київське воєводство, де проживали переважно козаки і незакріпачені селяни. Нереєстрові козаки під керівництвом Федоровича відповіли масовим виступом. У зверненнях до населеня лідери повстання закликали: “хто був козаком, і ті, хто ним хоче бути, щоб усі прибували, вольностей козацьких заживали, віру благочестиву від замислів лядських рятували”. За допомогою такої агітації вдалося зібрати близько 40 тисяч повстанців, чого вистачило щоб завдати серйозних втрат коронному війську Станіслава Конецпольського, але не для рішучої перемоги.

Військо Речі Посполитої перебувало в не найкращому стані і Конецпольський не мав достатньо грошей щоб вчасно платити своїм жовнірам, проте повстанці теж понесли чималі втрати і врешті конфлікт закінчився компромісом. Козаки визнали свою провину, але відмовилися видавати свого лідера, звільнені поселення було повернено під владу польської корони. Як не важко здогадатися, така угода не влаштовувала жодну зі сторін і продовження протистояння не довелося чекати довго.

Видання з фонду НІБУ:

Рудницький С. Українські козаки / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.— К.: Наукова думка, 1995.— 432 с.

Щербак В. О. Переяславська угода 1630 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 143.

Scroll to Top