Літературно-меморіальний музей Лесі Українки

Зображення з сайту: https://starylev.com.ua/blogs/mandrivky-miscyamy-pysmennykiv-memorialna-kvartyra-rodyny-kosachiv-u-kyyevi

11 квітня 1960 р. Рада Міністрів УРСР ухвалила Постанову “Про створення в Києві державного літературно-меморіального музею Лесі Українки”. Заклад відкрили у двоповерховому будинку, де родина Косачів винаймала помешкання в 1899-1910 рр. (сучасна адреса вул. Саксаганського, 97). Життя поетеси досить тісно пов’язане зі столицею України. Тут вона відновлювалась після операції в університетській клініці (яка знаходилась на нинішньому бульварі Шевченка, 17), відвідувала театри і виставки, здійснювала прогулянки міськими вулицями й схилами Дніпра.

Леся була однією з організаторок літературного гуртка молоді «Плеяда», де обговорювали розвиток української та світової літератури, слухали майстрів старшого покоління — Старицького, Франка, Коцюбинського. Зазвичай плеядівці збиралися на Рейтарській, 19 у квартирі Лисенків.

У Вознесенській церкві на Деміївці в 1907 р. Леся Українка обвінчалася з Климентом Квіткою (цей храм і досі існує).

У Києві письменниця, разом з Іваном Стешенком стала засновницею та ідеологинею так званої “групи УСД” – першого українського соціал-демократичного об’єднання в Російській імперії. Попри слабке здоров’я і зайнятість на літературній ниві, Леся брала активну участь у житті політичному, готувала просвітницькі матеріали, перевозила партійну літературу й документацію, налагоджувала контакти з однодумцями за кордоном, працювала у “Просвіті”. Вона була свідком революційних подій 1905 р. у Києві.

Сьогодні в будинку на Саксаганського 97 діє Музей видатних діячів української культури, де окрема експозиція присвячена Лесі Українці. На верхньому поверсі представлені світлини та матеріали про життя й творчість поетеси, членів її родини та близьких людей, рукописи, перші видання творів, особисті речі. На нижньому в п’яти кімнатах, за спогадами сестри письменниці Ізідори, відтворено інтер’єр квартири родини Косачів: їдальні, вітальні, кімнати брата Миколи Косача, кімнати самої Лесі Українки та кімнати її матері Олени Пчілки. У музеї відбуваються тематичні екскурсії, виставки, концерти, лекторії, дитячі програми, демонструються меморіальні експозиції.

Видання з фонду НІБУ:

Леся Українка і Київ: до 120-річчя від дня народження / складач А. П. Роздобудько. – Київ, 1991. – 9 с.

Косач-Кривинюк, Ольга Петрівна (1877—1945). Леся Українка : хронологія життя і творчості / О. П. Косач-Кривинюк ; Українська вільна АН у США. – Нью-Йорк, 1970. – 923, [4] с. : 6 вкл. л. фот.

Диба, Алла Георгіївна. Сподвижники : Леся Українка у колі соціал-демократів / А. Г. Диба. – Київ : Основні цінності, 2004. – 173 с. : фото, 32 шт. – (Спадщина ; Кн. 22).

Scroll to Top