День Повітряних Сил ЗСУ

У першу неділю серпня Україна святкує День Повітряних Сил ЗСУ.

Історія вітчизняної військової авіації бере початок з часів Української революції 1917–1921 р.р. В урядовому положенні Української Народної Республіки про Повітряний флот було зазначено: «Для воздушної оборони Республіки існує Військово-Воздушна Фльота, яка підрозділяється на Авіацію і Повітроплавання». (Стиль та орфографію документу збережено). 26 грудня 1917 р. вийшов наказ № 71 генерального секретаря військових справ УНР Симона Петлюри про призначення підполковника Віктора Павленка «завідуючим» всього українського Повітряного флоту.  А за два дні був призначений і перший «голова української авіації». Ним став підполковник В’ячеслав Баранов. Тоді ж повітроплавання очолив підполковник Микола Гінейко.

Повітряний флот УНР формувався на базі частин колишнього російського повітряного флоту. Якщо вживати сучасну термінологію, то це була армійська авіація, тобто вони перебували в підпорядкуванні сухопутних військ. Винятком були підрозділи морської та з’єднання важкої авіації.

Станом на початок січня 1918 року у реєстрах авіації УНР значилось 188 літаків. Скоріше за все, до цих документів потрапили лише машини, здатні здійнятися в повітря.  Абсолютну більшість становили розвідники (майже 74%), серед яких домінували «Вуазени» та «Фармани». До 20% загального парку літаків складали вироблені в Україні «Анасалі» та «Вуазени Іванова». Налічувалося також з три десятки винищувачів: «Ньюпор-ХVІІ», «Ньюпор-ХХІ» та «Ньюпор-ХХІІІ». В повітроплавних частинах знаходилося кілька десятків прив’язних аеростатів. Вони застосовувалися для ведення розвідки та коригування артилерійського вогню.

Вперше авіація УНР взяла участь у бойових діях на початку лютого 1918 р. під час оборони Києва від більшовицьких військ Муравйова. І противник запам’ятав ці нальоти. Зокрема, командир полку Червоного козацтва Віталій Примаков згадував: «У боях за Київ, що тривали кілька днів, брала участь петлюрівська ескадрилья з 12 літаків, яка щодня бомбардувала артилерію Муравйова і станцію Дарниця, де стояли наші бронепоїзди».

Мала свою обмежену авіацію і Західноукраїнська Народна Республіка.

Після проголошення незалежності у 1991 р., Україна успадкувала авіаційне угруповання радянської армії. На момент створення Повітряні сили України були одними з найбільших у Європі за кількістю техніки та особового складу. Вони мали унікальну бойову готовність, але з роками зазнавали як реформ, так і скорочень.

В сучасній Україні, за зразком провідних країн світу, Повітряні Сили – окремий вид військ. До нього входять:

командування та регіональні повітряні командування;

• Харківський національний університет Повітряних Сил;
• бойові авіаційні частини;
• зенітні ракетні війська;
• радіотехнічні війська;
• частини спеціального призначення та технічного забезпечення.

На озброєнні знаходиться широкий спектр літальних апаратів — від винищувачів і штурмовиків до безпілотників і транспортної авіації. Зокрема, Повітряні Сили використовують такі літаки: МіГ-29, Су-27, Су-25, Су-24М, Л-39, Ан-26, Іл-76МД, Ту-134 та інші. У 2025 р. до бойового складу Повітряних Сил ЗСУ надійшли американські багатоцільові винищувачі F-16 Fighting Falcon та французькі Mirage 2000.
Серед гелікоптерів активно застосовуються Мі-8 і Мі-2.  

Особливу роль українська бойова авіація зіграла на початку повномасштабного вторгнення – попри значну чисельну та технічну перевагу ворога не дала захопити українське небо,. Серед українських пілотів — багато героїв, які загинули у виконанні бойових завдань. Справжні професіонали, “Привид Києва”, “Джус”, Михайло Матюшенко, Андрій Пільщиков, Олександр Оксененко, В’ячеслав Міненко — ці імена навіки залишаться в історії. Їхній подвиг став символом сили духу та любові до України.

При написанні статті використовувались наступні джерела:

https://armyinform.com.ua/2022/12/27/vijskovo-povitryanyj-flot-unr-analog-suchasnoyi-armijskoyi-aviacziyi-andrij-haruk/

https://aviamuseum.com.ua/ua/news/news/museum-news/1086-persh-kroki-avats-unr

https://krivbass.city/news/view/nebo-za-nami-istoriya-i-znachennya-dnya-povitryanih-sil-zsu

https://slawa.tv/88087789/sogodni-den-povitryanih-sil-ukrani-istoriya-ta-rol-aviatsi-u-vijni

Видання з фонду НІБУ:

Харук, Андрій. Мрія про крила: Історія української авіаційної промисловості. 1910 – 1991 рр. / А. Харук. – Київ : Темпора, 2010. – 295 с. : 8 вкл. л. фот.

Вони були першими: Історія. Факти. Особистості / ред. М. Н. Поплавський. – Вінниця : Крила України, 2004. – 144 с. – До 10-річчя Академії педагогічних наук України.

Янчак, Ярослав Ярославович. З історії авіації УГА / Я. Я. Янчак ; Львівська обласна організація Соціал – демократичної партії України (об’єднаної), Громадський інститут досліджень історії та теорії соціал – демократії ім. Юліана Бачинського. – Львів : Ліга-Прес, 2004. – 41 с. : іл.

Леонід Каденюк: Я твій син, Україно! фотоальбом / ред. Л. Кравчук. – Київ, 1999. – 164 с. : іл.