День Державного прапора України

Прапор, як символ, виник ще за античних часів. Найчастіше прапором вважався шматок тканини, прикріплений до списа, що мав вказувати на місце збору воїнів.

Синій та жовтий кольори атрибутики почали застосовуватись у середньовіччі. Зокрема, місто Львів, засноване в 1256 році, мало герб, на якому був зображений золотий лев на блакитному тлі. З першої половини XIV ст. це зображення стає територіальним гербом Галицько-Волинської держави, центром якої був Львів.

Схожий символ зображувався на прапорах Руського Воєводства за часів Речі Посполитої – коронований золотий лев, що дереться вгору, на блакитному тлі.
Ті самі кольори переважали на козацьких прапорах другої половини XVII ст. Про це можна стверджувати на основі аналізу 14 збережених прапорів доби Нової Січі. Зокрема, хоругва кошового отамана Григорія Федоровича-Лантуха була жовтого кольору із зображенням шести восьмикутних зірок. Лицьовий бік полкових і сотенних знамен мав емблему – лицаря-козака із самопалом у жовтому (золотавому) щитовому полі на блакитному полотнищі. 

Під час революції 1848–1849 рр. («весна народів») жовто-блакитний український прапор з’являєтся в австро-угорській частині України. У жовтні 1848 р. Головна Руська Рада у Львові ухвалила жовто-синє сполучення кольорів прапора. 

22 березня  1918 р. Центральна Рада в Києві видала “Закон про державний прапор Української Народної Республіки”, який був жовто-блакитним. У 1918 р., у період Гетьманату Павла Скоропадського, порядок кольорів було змінено на синьо-жовтий. Таким він лишався і в період влади Директорії. А 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила державним прапором України синьо-жовтий стяг.

Видання з фонду НІБУ:

Карпов, Віктор Васильович. Українська звитяга у символах / В. В. Карпов. – Київ : Філюк О., 2017. – 420 с. : іл.

Карпов, Віктор Васильович. Українська військова символіка / В. В. Карпов, Д. В. Табачник. – К. : Либідь, 2004. – 272 с. : ил.

Козуля, О. Я. Національна символіка України / О. Я. Козуля ; Республіканський центр духовної культури. – Київ, 1992. – 23 с.