День пам’яті В’ячеслава Максимовича Чорновола

В’ячеслав Максимович Чорновіл народився 24 грудня 1937 р. у селищі Єрки (Нині Звенигородський район Черкаської області) в родині вчителів. Освіту здобув на факультеті журналістики Київського університету. Вже зі студентських років В’ячеслав почав цікавитися політикою і всерйоз замислюватися над ставленням радянської влади до українського народу, його мови й культури.

Після закінчення навчання в університеті Чорновіл почав відкриту боротьбу проти тоталітарної системи. 4 вересня 1965 р., разом із Іваном Дзюбою та Василем Стусом у кінотеатрі “Україна” на прем’єрі фільму Параджанова “Тіні забутих предків” він виступив з протестом проти арештів серед української інтелігенції. В’ячеслав був одним з найактивніших учасників руху шістдесятників, автором, редактором і розповсюджувачем самвидаву, організатором багатьох громадських акцій і мистецьких заходів.

Чорновола не зупиняли звільнення з роботи, заборона навчання в аспірантурі, обшуки, відкриття кримінальної справи й ув’язнення, за що він отримав серед працівників КДБ прізвисько “Неугомонный”. У радянських тюрмах та таборах В’ячеслав Максимович провів близько 10 років (засуджений 4 рази). Протягом одного року витримав 83 допити і ніколи не свідчив проти друзів. Радянська влада так боялася його, що перед Олімпіадою-1980 ініціювала кримінальну справу, звинувативши у замаху на зґвалтування.

У 1985 р., після приходу до влади Михайла Горбачова і початку процесу демократизації в СРСР, В’ячеслав Чорновіл повертається в Україну і відновлює політичну діяльність. Від створення Народного Руху України бере активну участь в його діяльності, а з 1992 р. стає одним з очільників цієї партії. У 1990 р. В’ячеслав Максимович обраний депутатом Львівської обласної ради, з квітня 1990 р. до квітня 1992 р. – її голова.

У березні 1990 р. також обраний депутатом Верховної Ради України І скликання від Шевченківського виборчого округу №264 (Львівська область). Брав участь у виборах президента України 1991 р., де посів друге місце, набравши 23,27% голосів.

Таємничими і підозрілими є обставини смерті В’ячеслава Максимовича. Він загинув 25 березня 1999 р. в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Багато хто вважає це політичним вбивством напередодні президентських виборів. На прощання з В’ячеславом Чорноволом в Києві прийшло близько 200 тис. людей.

Згідно з опитуванням, проведеним фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, українці вважають, що Чорновіл зробив найбільше серед громадських діячів для захисту інтересів громадян з часу проголошення незалежності України.

Видання з фонду НІБУ:

Чорновіл, Вячеслав. Твори в 10 т. Т. 2 Правосуддя чи рецидиви терору? Лихо з розуму (портрети двадцяти “злочинців”): Документи і матеріали. 1966-1968 рр. / В. Чорновіл ; Міжнародний благодійний фонд В. Чорновола. – Київ : Смолоскип, 2003. – 905 с.

Чорновіл, Вячеслав Максимович. Пульс української незалежності: колонка редактора / В. М. Чорновіл ; Всеукраїнське історико-культурне правозахисне товариство “Меморіал” ім. В.Стуса. – Київ : Либідь, 2000. – 623 с. : іл.

Деревінський, Василь Федорович. В’ячеслав Чорновіл: дух, що тіло рве до бою / В. Ф. Деревінський. – Харків : Віват, 2016. – 494 с. : іл. – (Гордість нації).