Битва під Оршею

8 вересня 1514 р. між великим князівством Литовським та Московією відбулася битва під Оршею (сучасна Вітебська область Білорусі). Наприкінці 14 століття ці дві найбільші держави Східної Європи почали серію війн за гегемонію в регіоні. З 1368 по 1583 р.р. відбулося вісім литовсько-московських війн. Під час цього більш ніж 200 річного суперництва Литовсько-Руське князівство здобуло чимало перемог, але поступово втрачало свої позиції.

Битва під Оршею стала одним з блискучих проявів військового таланту Великого гетьмана Костянтина Івановича Острозького. Він відомий успішними кампаніями проти татар та Московської держави, з 63 битв програв лише 3. Цього разу він був направлений королем Жигимондом (Сигизмундом) I проти московської армії, що влітку 1514 р., після місячної облоги, захопила Смоленськ і наприкінці серпня вийшла на лівий берег Дніпра неподалік Орші.

За словами середньовічного польського історика Мацея Стрийковського (1547-1593), який сам був професійним військовим, Острозький мав у своєму війську 25 тис. бійців, а московити, під проводом воєводи Івана Челядніна, налічували 80 тис. Чисельна перевага надавала Челядніну впевненості, це і стало причиною його поразки. Гетьман удаваним відступом заманив ворога до прихованої артилерії, яка розстріляла московитів майже впритул і викликала в їх війську паніку. За даними Стрийківського, у битві загинуло майже 40 тис. росіян, у полон захоплено 384 знатних московити, включно з самим Челядніним.

Видання з фонду НІБУ:

Саух, Петро Юрійович. Князь Василь-Костянтин Острозький / П. Ю. Саух. – Рівне : Волинські обереги, 2002. – 243 с. : іл.

Ульяновський, Василь. Князь Василь-Костянтин Острозький: історичний портрет у галереї предків та нащадків / В. І. Ульяновський ; Музей Шереметьєвых. – Київ : Простір, 2012. – 1368 с. : XL вкл. л. іл.